Розділ «частина четверта ХАЗЯЙКА ДЖЕРЕЛА»

— А як з’ясується, що вiн винний? — запитала Бронвен.

— Тодi на нього чекає суд, — вiдповiв я. — Проте не думаю, що Амадiс причетний до вбивства Рахiлi. Тут учувається Александрова рука.

Брендон пирхнув:

— I як вiн мiг це влаштувати, коли не має навiть доступу в Царство Свiтла?

— Дуже просто: вступив у змову з Порядком.

— Дурницi! Вiн переконаний християнин.

— Насамперед, вiн агресивний фанатик. Можливо, через Гаральдову смерть вiн остаточно схибився й уявив себе ангелом-месником.

Мiй брат iз сумнiвом похитав головою:

— Не раджу дiлитися цими пiдозрами з мамою.

— Не буду, — сказав я. — До речi, Дiонiсе, як справи на Землi Обiтованiй?

— Паскудно, — похмуро вiдповiв той. — Весь Iзраїль вирує, готується до священної вiйни. Цар Давид втрачає контроль над пiдданими. Та й ваш Дiм гарний. Я не заперечую — Рахiль була кепською королевою Свiтла. Та це ще не привiд улаштовувати в зв’язку з її смертю народнi гуляння.

— Цi гуляння були масовi?

— Досить масовi i досить екзальтованi, щоб образити почуття дiтей Iзраїлю. Боюсь, вiйни вам не уникнути за жодних обставин.

Я важко зiтхнув, дiстав з кишенi сигарету й закурив.

— А даму не почастуєш? — запитала Бронвен.

Перш нiж я встиг зреагувати, Брендон i Дiонiс уже простягнули їй свої пачки. Бронвен узяла сигарету в Дiонiса, а прикурила вiд Брендонової запальнички.

— Хiба цар Давид не розумiє, що його Дiм приречений на поразку? — промовила вона. — З такими вождями, як Артур i Брендон, Свiтло практично невразливе.

— Це розумiють майже всi, i в першу чергу — сам Давид. Але я вже казав, що вiн втрачає контроль над пiдданими, серед яких телепнiв не менше, нiж серед дiтей Свiтла. До того ж не можна скидати з рахункiв тi iдiотськi гуляння. Хто б не вбив Рахiль, Дiм Свiтла завдав Iзраїлевi смертельну образу, змити яку може лише кров.

Тут я дещо згадав.

— Вони тримають Каролiну заручницею?