Розділ «частина перша ШЛЯХ ДО ДЖЕРЕЛА»

Втiм, Дейдра не почувала нi заздростi, нi досади вiд того, що Колiн успадкував престол, потiснивши її на другий план. Власна неповноцiннiсть не дозволяла їй серйозно думати про владу. Дейдру зовсiм не обходило, хто тепер стане королевою (вона здогадувалася, хто) i посяде її нинiшнє мiсце першої ледi двору та всього королiвства. По батьковiй смертi їй було нестерпно й надалi грати роль хазяйки в країнi, де править iнший король.

Сумнi роздуми Дейдри перервала поява Колiнової сестри, Бронвен. Оскiльки дверi спальнi були не замкненi, вона ввiйшла, навiть не спитавши дозволу. Бронвен нiколи не вiдзначалася зайвою делiкатнiстю.

— Вирiшила подивитися, чи вже спиш, — пояснила вона. — Може, допомогти?

— Дякую, не треба, — сказала Дейдра. — Обiйдуся без чарiв.

— Тодi я трохи побуду з тобою. Добре?

Бронвен не стала чекати на вiдповiдь, скинула черевички й забралась на лiжко. Вона була вдягнена в чорну жалобну сукню, проте вигляд її не виказував особливого смутку. Та Дейдру це нiскiлечки не образило. Бронвен була надто легковажна, щоб довго журитися, i звинувачувати її в цьому було так само безглуздо, як дорiкати гiрськiй рiчцi за швидку течiю.

Бронвен зручно вмостилася на подушках, обхопила колiна руками i, схиливши набiк голову, скоса глянула на Дейдру своїми ясно-синiми очима.

— Ти не ображаєшся, що Колiн призначив коронування на пiслязавтра?

— Така була батькова воля, — мляво вiдповiла Дейдра. — Колiн мусить оволодiти Силою, щоб уже нiхто не мiг заперечити його право на престол. Це остаточно нейтралiзує Емрiса.

— Думаєш, вiн причетний до вбивства твого батька?

— Не знаю. Можливо.

— А от Колiн, схоже, певний цього. Вiн запропонував Емрiсовi посаду губернатора однiєї з наших морських колонiй на його вибiр — проте не ближче, нiж за двi тисячi миль вiд материка.

— I що вiдповiв Емрiс?

— Негайно погодився. По-моєму, вiн дуже наляканий.

— Що ж, тим краще, — сказала Дейдра. — Там вiн нiкому не мулятиме очi. Це краще, нiж стратити його... навiть якщо вiн злочинець. Досить убивств, їх i так забагато. Мiй брат, ваш батько, мiй батько — час уже зупинитися.

Бронвен пильно подивилася на неї:

— Знаєш, мене вражає твоя великодушнiсть, сестрице.

Дейдра важко зiтхнула:

— А мене вона просто вбиває. Якби ж то я вмiла по-справжньому ненавидiти... Але годi про це. Менi й без того гiрко.

— Гаразд, — погодилася Бронвен. — Мiж iншим, ти чула останню новину? Колiн зробив Данi пропозицiю.