Розділ «частина перша ШЛЯХ ДО ДЖЕРЕЛА»

— Отакої! — Ось тепер Дейдра справдi образилася. — Не дуже вдалий час вiн вибрав для сватання. Мiг би й зачекати.

— На жаль, не мiг. Виявляється, пiд час коронування лiворуч короля має стояти його матiр, дружина або наречена. Така вимога ритуалу.

— Зрозумiло... I що ж Дана?

Бронвен пирхнула:

— А що Дана! Вона рада-радiсiнька. Думає, що Колiн нарештi покохав її. Але це не так. Вiн досi за тобою сохне.

— Вiдучора все змiнилося. Тепер я його сестра.

— От-от. Тому вiн i вирiшив одружитися з Даною.

— Правильно. Давно б так, — сказала Дейдра. — Дана сильна й вольова дiвчина, до того ж гарненька. Вона швидко прибере Колiна до рук i виб’є дур з його голови.

По тому запала мовчанка. Дейдра вже почала засинати, аж раптом Бронвен спитала:

— Як у тебе з тим красунчиком МакШоном? Вiн ще не набрид тобi?

Дейдра невдоволено розплющила очi.

— Нi, не набрид. А тобi що до того?

Щоки Бронвен спалахнули рум’янцем.

— Та так... просто цiкаво.

— Просто цiкаво? — Дейдра лiниво похитала головою. — Не вiрю. Здається, ти маєш його на оцi. Але це погана iдея. Ти ще мала, тобi рано заглядатися на хлопцiв.

Бронвен поморщила свiй маленький, всипаний ластовинням носик.

— Ще чого! Я лише на рiк менша за Дану — а вона незабаром вийде за Колiна. Може, i я хочу замiж?

Дейдра перевернулась на правий бiк, поклала пiд голову руку i знову заплющила очi.

— Хочеш, виходь. Але не за Кевiна. Його не чiпай, вiн мiй. Второпала?

— То в тебе з ним серйозно?