Розділ «частина перша ШЛЯХ ДО ДЖЕРЕЛА»

Бронвен з нiжнiстю подивилася на мене i трохи сумно всмiхнулася:

— Я вже казала, що не стану тобi на завадi. Ти менi дуже подобаєшся... дарма хто ти — Кевiн чи Артур. Я люблю тебе. Якщо ти не можеш вiдмовитися вiд Дейдри, одружуйся з нею, я не проти, але стань моїм таємним чоловiком. Ми проведемо наш медовий мiсяць у Безчасiв’ї.

Я опустив очi i промовчав. Мене дуже вабило до Бронвен, особливо в її новiй подобi Снiгової Королеви. Але я не хотiв зраджувати Дейдру...

Проте я вже зрадив Дiану, зрадив наше кохання! I не сумнiвався, що зраджу й Дейдру — коли зустрiнуся з Дiаною...

— Що ж, добре, — сказала Бронвен, порушуючи мовчанку. — Ходiмо до Джерела.

Вона повернулася й пiшла до вершини пагорба. Вона була зовсiм не схожа на ту Бронвен, дiвчину-пiдлiтка з щуплявою фiгурою, яку я знав у Авалонi. Тут, у Безчасiв’ї, вона була дорослою жiнкою, Хазяйкою Джерела.

Кiлька секунд я не рушав з мiсця, дивлячись їй услiд. Я пройшов довгий шлях, щоб досягти своєї мети. Я перетнув нескiнченнiсть, утратив пам’ять i став дитиною. Менi довелося знову ставати дорослим, починати все з чистого аркуша. Я ще раз був дитиною, пiдлiтком, юнаком, вдруге жадiбно пiзнавав свiт, менi пощастило знову пiзнати муку i радiсть першого кохання... А потiм я вiднайшов себе, вiднайшов пам’ять про колишнє життя — i отримав купу проблем на свою голову.

Перша i головна з них, це, певна рiч, Джерело. Його сила — не для людей. Всi ми, навiть найкращi з нас, надто дрiб’язковi, неврiвноваженi, марнославнi, схильнi до крайнощiв, фанатизму та авантюр, щоб мати таку надзвичайну могутнiсть. Нiкого (i мене також) не можна й близько пiдпускати до Джерела — та це лише в iдеалi. А в реальностi доступ до нього iснує, i я був би дурнем, якби не скористався цим.

Далi, Авалон. Перспектива царювати в ньому й заснувати свiй власний Дiм ставала дедалi заманливою. Цим я утер би носа обом старшим братам — i Александровi, якого ненавидiв, i Амадiсовi, з яким я мав приязнi стосунки i якому мимоволi заздрив, оскiльки вiн був наступником престолу в Царствi Свiтла.

Проте на моєму шляху до цiєї мети стояв Колiн, що був моїм другом.

А ще були Дiана та Дейдра, яких я кохав. Обох i одночасно...

Бронвен зупинилася й гукнула мене. Я важко зiтхнув i слiдом за нею, Снiговою Королевою, Хазяйкою Джерела, почав пiднiматися по схилу пагорба.

Навколо панувало Безчасiв’я.