Розділ «АНАТОЛІЙ ПЕРВИЦЬКИЙ, заступник начальника відділу безпеки УАРС»

— Гнате, — покликав я гучніше. — Поруч з тобою два швидкольоти, один стажиста, а другий?

— Вітольде, негайно бери вбік і фінішуй у лісі! — почувся нарешті крізь перешкоди Гнатів голос. — Анатолію, третій на мої позивні не відповідає.

— Ну, що там, — нагадав про себе Лапарра.

— Третій на виклики не відповідає.

— Це може бути тільки Зо Лі. Передай Гнату, що десант другого флоту викинеться хвилин за п’ять. Нехай спробує захопити третій швидколіт. І взагалі, дай мені прямий зв’язок з Гнатом.

— Даю, — незворушно відповів пілот, виправляючи мою помилку.

— Гнате, чуєш мене? — Лапарра був явно стривожений. — Спробуй захопити чужий швидколіт.

— Зрозумів, — озвався Гнат. — Якщо тільки він дасть себе захопити. Всім десантним модулям ужити заходів до затримання швидкольота типу “фаст” голубого кольору!

Я бачив, як обидва апарати кинулися навтікача, отож незрозуміло було, де апарат стажиста, а де пілота, котрий бажав залишитися невідомим.

— Яне, щось тут не так, — подав голос Гнат. — Раніше ми не бачили Демона, а тут перший же сигнал — і він як на долоні! Григорію, що там фіксують ваші локатори?

— В електромагнітному, діапазоні суцільне “молоко”. Гравізондаж дає дивну картину — щось схоже на стовписько клякс! Таке враження, що там не один Демон, а кілька.

— Пройдіться ще раз над Торжком, можете взяти мій пеленг. Повітряну зону очищено від транспорту?

— Посадовили останню вантажівку. Над усією областю повітря чисте. Другий флот вийшов над вами, розвертається з похідної колони.

— Наказ попередній: перекрити вихід у космос і прикрити Торжок згори.

— Прийнято.

— Добре було б точно визначити, Демон це чи не Демон, — промовив Лапарра.

Динаміки донесли хрипкуватий сміх Гната.

— А ти запитай у нього відкритим текстом. До речі, що робити далі? Підоспіє десант, оточимо хмару, і що ж? Крутнемо програму контакту? Спробуємо закапсулювати полем?

Тиша в ефірі та шерхіт перешкод. Потім коротка відповідь:

— Думай сам, ти бачиш його ближче.