— Дев’ятсот.
— Вісімсот вісімдесят дві. — Я не витримую і заплющую очі. І цілу хвилину слухаю шарудіння світлячків у банці.
— Згода, — каже він нарешті. — Просто з поваги до твоєї наполегливості, дитинко.
Він іде до банки зі світлячками. Відкриває кришку, занурює всередину руку, зачерпує у пригорщу (фе!). Викидає у кватирку. Знову закриває банку, ставить на те ж місце. Світлячки намагаються злетіти і б’ються об скляні стінки.
— Скільки вас тут ходить, — бурмотить чоловік. — Про запаски не думають, живуть одним днем… І мруть. Ти, — несподівано повертається до мене, — ти скільки б протягла без дозарядження?
— Не знаю, — гарячково нишпорю по кишенях, збираючи гроші. Сотні не вистачає. Могла я, розраховуючись із рикшею, замість десятки віддати сотню?!
— І я не знаю, — каже він із дивним виразом. — Довго мені чекати? Давай гроші!
Я простягаю йому все, що у мене є. Він перелічує миттєво — у цілковитій темряві. В окулярах.
— Дитинко, ти помилилася, — каже він дуже лагідно. — Тут сімсот вісімдесят дві.
Я вдесяте обмацую кишені. Бічні, нагрудні, внутрішні…
У глибині кімнати відчиняються ще одні двері. Входять, здається, троє — вони величезні, пахнуть шкірою й потом, дзвенять металом, сопуть. В опуклих лінзах їхніх окулярів віддзеркалюється банка зі світлячками.
— Ти що, гратися зі мною надумала? — Дилер майже сичить. І в цю мить, коли він робить крок до мене, мої пальці намацують — у глибині кишені штанів — туго згорнуту купюру.
Дилер заспокоюється. Знову перелічує гроші. Киває громилам у темряві:
— Повний бак. Одним пакетом. Ось цій, кволій… А з цієї дикої не зводьте очей!
У темряві поблискують зуби. Дилер усміхається.
— Ідіть за ними, дівчатка. Вони вас не скривдять.
* * *Один іде попереду. Двоє — з боків. Ніби конвоюють. Єва чіпляється за моє плече.
Ми виходимо на задній двір, завалений мотлохом і непотребом. Я підводжу голову й бачу, що небо потроху світлішає.
Передній відлучається, наказавши нам залишатися на місці. Мені на плече опускається важка гаряча лапа.
— Чуєш, ти, чорна… У тебе хлопець є?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Дика енергія. Лана» автора Дяченко М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЧАСТИНА ПЕРША“ на сторінці 11. Приємного читання.