Досить бути провінцією

- Немає значення.

’Три "к" - у Німеччині серед чоловіків-традииіоналістів жінка вважалася придатною лише на три речі: діти, кухня, иерква (Кіпсіег, КисНе, КігсНе).

- Ні, я так не звик. У нас так не заведено, ие не по-нашому.

- Але ж забирати зі собою такі дарунки у вас теж не прийнято. Ііе теж не по-вашому?

- Е, стоп, стоп, стоп, - озвався раптом Вася, задоволено потираючи руки. - Я не знаю, хто з вас кому винен, шо винен і за шо... Не не в моїй звичиі пхати носа в чужі справи... Але ви тут обидва відмовляєтеся від такого... е...подарунка, і обидва говорите, шо ие не по-нашому. А хіба ви забули, шо є ше шось таке, шо вже зовсім по-нашому...

- Шо? - так і вигукнули вголос Оксана з Гау-бером.

- Ну як шо!!! - Вася був до глибини душі вражений таким невіглаством. - Пити... е... За знайомство!

Шодотого, куди Вася хилить, першим, звичайно, зрозумів Ворош. Йому все стало зрозуміло, тільки-но той відкрив рота. Якшо не раніше.

- Васю, мені ж ше у справах, - захвилювався

"чекіст".

- Старий, почекають твої справи, -вмить відреагував Вася і додав визивним тоном: - Чи ти шо, може, хочеш образити пана Гаубера?

Тут вже й німець зрозумів, куди вітер віє.

- Ні, ні, ні, - замахав він руками,

- в мене на четверту годину літак. Я не можу.

Та легше було б з паші голодного вовка видерти шматок м'яса, ніж умовити Васю по двох днях "сухого посту" відмовитися від такого трофею.

-Та шо ви переживаєте, пане Гаубере, встигнете ви на свій літак, - заспокійливо мовив Вася. - Ви ж не хочете в нашому обличчі образити всю Україну. Ми ж не будемо напиватися, лише трошки...

Ворош добре знав Василеве "трошки". Та все ж крашого способу заспокоїти його підозри, ніж задобрити горілкою, він наразі не бачив. Тим більше шо і його власні проблеми ие сяк-так вирішувало. Тепер Гаубер, який взагалі зараз на роботі, про пляшку мовчатиме - ие вже точно. Отож Ворош, хоч із демонстративною нехіттю, та таки погодився на розпиття "Саміту". Гауберової згоди тут і взагалі не вимагалося: він був гість, - отож мусив. А шо стосується Оксани, то не звикли наші чоловіки радитися в таких справах із жінками, а даремно!

******************************

- Стьопку, а чого ти парасолі зі собов не взєв?

- А того не взєв, банєку, шо по формі не положено.