Розділ «LAUDATIO. PARS III»

— Мила моя, — зітхнув Вітій, — не про мене мова. Хіба не розумієш, що означають наші набої в руках убивці?

— Хтось хоче нас підставити! — підскочив Мар’ян.

— Хороший хлопчик, — похвалив його начальник. — І це ми повинні мати на увазі. А ще?

— Вони мають доступ до нашого озброєння, — повагом мовив Фелікс, — або навчилися виготовляти подібне.

— А це означає…

— Ой… — повідомила Мора.

— Власне, — кивнув квестор. — Це означає, що вони знають про нас та наші методи. Ті, хто прибрали з дороги Павліну Чарну, — це не прості торговці «умброю», як минулого разу. Ці люди добре поінформовані про те, хто їм протистоїть. І, як не прикро, ми знаємо про них значно менше, ніж вони — про нас. Нам невідомі ані їхні цілі, ані їхні ресурси, хоча навіть тепер можна бути певним, що їм не бракує ні рішучості, ні нахабства. Вживши саме цю кулю для вбивства, вони фактично оголосили нам з вами війну.

Фелікс тихо вилаявся.

— А Маркус про це знає? — поцікавився Клим.

— Ма-аркус… — протягнув Вітій, — про це не знає. І я скажу вам, чому. Після того випадку із Шацьким він був страшенно лютий на нас і хотів навіть перевести Магістрат на режим спостереження, як це вже сталося в інших містах. Мені насилу вдалося переконати його не робити цього от конче зараз.

Мар’ян різко цюкнув чашкою об стіл.

— Ні…

— А що означає «режим спостереження»? — вирішив з’ясувати Лука.

— Це… це означає здати зброю і ходити голим! — гнівно пояснив білявий.

Лука не зразу збагнув, до чого тут дефіляди голяка, але зрештою допетрав, що то в Мар’яна таке специфічне бачення розлуки з пістолетом.

— Це означає покинути оперативну роботу, а лише збирати інформацію і передавати її в поліцію, — переклав Ювен.

— Бачимо, як та поліція дає собі раду, — пробурчав Клим. — Остобісіли вже ті зухвалі засранці!

Квестор скривився.

— Ну годі. Отож, коли б Маркус дізнався про ту кулю, то… можете собі уявити наслідки. Я сподіваюся вирішити цей інцидент із Шафраником. Все ж таки, він відчуває за собою провину… і, можливо, кулю вдасться вилучити зі справи.

— Вітію, — стурбовано мовила Мора, — якщо Маркус довідається про ці твої маневри…