Розділ «Том другий ЧУРИХ»

Зілля, відчутно розведене заради безпеки, поповнило асортимент зовнішньої торгівлі.

А чурихці перейшли до експериментів зі «здоровим духом».

Перекачування «віталізу» добровольцеві від мага-донора відкинули відразу. Для масового застосування такий метод вимагав неможливого: треба було приставити до кожної людини персонального чарівника у якості вітального костура. Розглядали варіант із глиняними големагами (маномісткий аналог големонстра). Потім хтось запропонував запровадити обов’язкове рабство для власників мани, але ідея не знайшла підтримки…

Вирішили зайти з іншого кінця.

Духотворна залоза, відкрита Симбеліном Смутним і Наамою Шавазі, на жаль, відмовлялася виробляти «віталіз» над міру. Стимульована штучно, залоза запалювалася, розпухала до розмірів великої горошини, об’єкт починав складати довгі поеми верлібром і раптово гинув від виснаження. Розумник Симбелін розробив псевдоживий протез, так званий «біб королівни», здатний виробляти ерзац-дух, за спектром подібний до природного. Підсадка протеза черговому добровольцеві призвела до грандіозного прориву: сповнившись змішаного духу, об’єкт вилікувався від вродженого слабоумства, позводив бородавки, відростив втрачений у дитинстві палець і вивчив напам’ять «Житіє Енріке Рокенроля, шляхетного розбійника і кавалера».

Ще за тиждень об’єкт утік у болота Майтрака.

Так почалася трагічна історія Майтракського людожера, який протягом багатьох років тероризував околиці. Гіперболізований дух втікача, підсилюючись із кожним днем, і справді зміцнював фізичне тіло — навіть над міру. Виник резонанс: здоровому духові було потрібно здорове тіло, ще більш здоровому духові — ще здоровіше, занадто здоровому — неймовірно здорове… Складними шляхами Майтракський людожер дійшов кінцевого умовиводу: на той час, коли обсяг його персонального духу зрівняється із загальносвітовим, він повинен об’єднати все людство в єдиному тілі, за основу взявши своє.

Після цього, відповідно до висновків людожера, передбачалося настання золотого віку.

Об’єднуючи невдячне людство, що всіма силами пручалося, болотяний кошмар досяг неабияких успіхів — коли зусиллями Ложі Бранних магів його вдалося ліквідувати, тіло людожера за розмірами було співставив зі скелею Кракатук, а землі навколо боліт, раніше густонаселені, стали безлюдними.

Чурих вибачився, вислухав нотацію, відбудувався і продовжив пошук.

За дев’ять років Ефраїм Клофелінг за участі Наами Шавазі створив революційну методику розчленування посмертної структури особистості. Зміцнення тіла шляхом зміцнення його долі — розширення персональної умбри за рахунок трансплантантів — стало реальністю. Питання впиралося в кількісний бар’єр, тобто в подолання механізму відторгнення при критичній масі трансплантації.

Тіні пішли в діло.

Спершу — по частинах.

CAPUT XVII

«Я ТІНЬ ДАВЕН НЕ ЗАБУВАЮ, БЕРЕЖУ — КОЛИСЬ ВІЗЬМУ Й ДО СЬОГОДЕННЯ ПРИВ’ЯЖУ…»

Раніше Анрі ніколи не підозрювала, що працювати буває так цікаво.

Напевно, треба прослужити роки в Тихому Трибуналі, по вуха загрузнути у «Справі про зниклих квесторів», вчинити божевільну авантюру, пробратися обманним шляхом у гніздо орлів істинної некромантури і так далі, щоб цілий день насолоджуватися найскладнішими мантуаліями, перебираючи комбінації знамень, і згоряти від нетерпіння в передчутті результату.

Вежі Чуриха зводили геніальні зодчі-архітектонти, добре обізнані на будівельних чарах. Інакше нічим не можна було пояснити відсутність сходів. Але вігіла підозрювала, що в будівництві таємно брали участь і старовіри-хронарі з підданої анафемі секти Тих-Хто-Часу-не-Помічає. Час тут летів зовсім непомітно. Після демонстрації гросмейстером досягнень «тіньової» магії, Анрі до глибокої ночі творила багатофігурні дивінації, намагаючись вичленити прикмети, здатні кинути відтермінований відблиск на приживлення додаткової тіні — частини чи цілої. Здоровані-близнюки Растіньйоль і Растіньяк виявилися чудовими хлопцями, слухняними і працьовитими. Вони всоте повторювали одне й те саме, відтворюючи на пупсі-великомученику, зробленому Мускулюсом з воску, попелу та слини Фернана Терца (герой ризикнув плюнути заради прогресу Високої Науки!), всі фази:

— розчленування посмертної особистості;

— приборкання тіні;