TextBook — Мерці! — сіпнувся Рене, мало не оглушивши вовчицю костуром.
— Дрейгури, — з виглядом знавця виправив барон. — Не бійтеся, вони мирні. Я сьогодні мав задоволення командувати двома: винятково працьовиті й законослухняні хлопці. Мабуть, хазяї Чуриха прислали з’ясувати, що за галас. Заходьте!
— Скажіть малим неживим товаришам: ласкаво просимо! — наполягали в коридорі.
— Ласкаво просимо!
На порозі виник худорлявий, кощавий дрейгур, як завше, в самій пов’язці на стегнах. Очі ходячого небіжчика неприємно блищали. Винувате в цьому було, скоріш за все, місячне сяйво.
За спиною парламентера манячіли тіні ще кількох.
— Переконливо просимо малих живих товаришів повернути важливий предмет… предмет… важливий. Предмет називається Пуп Землі. Омфалос. Так, Омфалос. Віддати. Просимо. Дуже переконливо. Настійливо, так. Украй.
— Хрін вам, а не ам-фалос! — гаркнув на непроханих гостей Кош. — Ану геть звідси!
— Малим неживим товаришам не потрібен хрін. Хрін є. Потрібен Омфалос. Просимо віддати. Настійливо…
Дрейгур ступив уперед, звільняючи прохід. Слідом за ним у кімнату почали заходити, штовхаючись, інші мерці.
— Наказую негайно покинути приміщення!
Знадобилося зусилля, щоб голос прозвучав гідно.
— А то викину, — насупившись і закочуючи рукави, похмуро додав Кош.
— Малі неживі товариші не можуть покинути. Потрібен Омфалос. Віддайте.
Мерці заповнили більшу частину кімнати, вкрадливими кроками насуваючись і оточуючи «малих живих товаришів». Вони дуже старалися не наступити на зв’язану вовчицю й Германа, досі непритомного. Від цієї запопадливості мороз пробігав поза шкірою.
— Зробіть же що-небудь! — заверещав Рене. Не встоявши на ногах, він повалився на ліжко барона. — Її не можна віддати цим трупам!
— Припинити паніку! — відрізав барон, не відчуваючи, однак, особливої впевненості. — Зараз вони підуть…
— Вони не підуть, — заперечив говіркий дрейгур. — Вони хочуть Омфалос. Вони хочуть і вони хочуть.
— Мало чого ви хочете! Забирайтеся геть!
— Я кажу чарівне слово. Дайте, будь ласка. Дякую за увагу…
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Обитель героїв» автора Олді Г.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Том другий ЧУРИХ“ на сторінці 101. Приємного читання.