Розділ «Том перший РЕТТІЯ»

Прокуратор зрадів:

— Він думає! Друзі, Зануда думає! Чудо із чудес!

— Конні, справи кепські, — втрутився капітан, беручи зі стелажа важенний семнаш. Вертячись навколо крихітки-Штернблада, семнаш по-дружньому скавулів і крутив вістрям. — Канцелярія розповсюдила офіційне повідомлення, що квест вважається відкритим. Із завтрашнього дня. Відповідно до Заповіту, з усіма наслідками для ідеалів і цивілізації. Орден задовольнився вашою відповіддю.

Анрі дивилася, як блідне незламний барон.

І нічогісінько не розуміла.

— Добродії! — змилостивився прокуратор, плекаючи в душі привид диби, кліщів і вушної воронки. — Дозвольмо нашій ризикованій світлості пояснити!

Збита муха вертілася біля черевика прокуратора. Хилячись до заходу, сонце гладило променями дошки навісу із заходу на схід. Каркав ворон на гілці граба. Свербіла мочка правого вуха. Комплекс прикмет виразно свідчив: вистава, яку розігрує Цимбал, — ширма, а за нею, як за будь-якою ширмою, криється зміст, видимий лише втаємниченим.

— Отже, запит, — зітхнув Конрад фон Шмуц.

SPATIUM X

ЇХНЯ ВІДПОВІДЬ НА НАШУ ВІДПОВІДЬ НА ЇХНІЙ ЗАПИТ

або

СИНОПСИС ДОПОВІДІ ОБЕР-КВІЗИТОРА

У столичній канцелярії Ордену Зорі з учорашнього дня знали про трагедію, що спіткала чорно-білу «Обитель героїв». Ще б не знати! — якщо стряпчий Терц учинив позов за всіма правилами, заявивши матеріальні й моральні збитки в розмірі скарбниці середнього королівства. Адвокати Ордену ламали голови, воздвигаючи бастіони кодексів, форти параграфів і контрескарпи статей проти агресора, шаблезубого хижака, вигодованого пилом архівів і кров’ю відповідачів. Але фінанси є фінанси, а порядок є порядок, особливо для рафінованих ідеалістів.

Ідеали, добродії, — це облік і контроль.

Згідно із Заповітом, за день до офіційного початку квесту Орден повинен надіслати квесторам останній запит. Перелік заявлених лицарів, датування, десяток загальних фраз — і чиста риторика, що не потребує відповіді: чи готові розпочати негайно? На жаль, риторика обернулася гнилою конкретикою — запит принесли, а відповідати нікому.

Ні так, ні ні; ні альфа, ні омега.

Про це, безумовно, знали заздалегідь — і в канцелярії, і в готелі.

— Діточок наших убивати?

— Самі знайдемо!

— З-під землі дістанемо. І в землю закопаємо.