— Серйозно.
— Ти ворожка?!
— Певною мірою.
— Здорово! — обличчя рудого проясніло. — Я ворожкам завжди вірю, хоч кілка мені на голові теши! Світлість товче: «Живими, мовляв, не чекайте», — а я серцем чую: помилився він. Хороша людина теж помилитися може. Ви зі світлістю, часом, не родичі?
— З фон Шмуцем? Ні.
Стоп, подруго. Розслабилася, поквапилася з відповіддю; забула запитати, про яку саме світлість ідеться. Агов, село, тепер твій хід!
— Буває, — знизав могутніми плечима Кош Малой. — А з вигляду схожі. Наче в одній зграї бігали…
Розмірено погойдуючись у сідлі, Анрі не переставала дивуватися з останніх слів здорованя. Веснянкуватий простак розкусив досвідчену вігілу? Слово «розкусив» стосовно гомолюпуса звучало зловісно. Тонкий натяк? Від телепня-здорованя? Чи просто бовкнув навмання, без задньої думки?
Душа перевертня — темний ліс.
Будь ти хоч тричі м. н. к.
* * *М’яке крісло з підголівником — це добре. Лавка з палісандра, де можна зручно влаштувати босі ноги — чудово. Послужливий нігтяр — краще не буває. Поспішає, красень, тягне дві срібні ванночки з гарячою водою, де плавають пелюстки троянд, листя сизої смородини й тичинки «козячих нігтиків».
— Це обов’язково? — засумнівалася Анрі.
— О! — відповіла вся цирульня злагодженим хором.
Стало зрозуміло, що занурення рук в ароматну купіль — невід’ємна частина майбутнього священнодійства. В «Іридхар Чиллал» творення манікюру легко змагалося із сотворінням світу зі скандалу Вічного Мандрівця з Нижньою Мамою.
Думати інакше означало впадати в єресь.
Добре поміркувавши, глянувши на себе в дзеркальний трельяж, вігіла вирішила обмежитися послугами нігтяря. Зачіска розпатлана цілком натхненно, в художньому безладі, і втручання ззовні не потерпить. Зате нігті… При нашому способі накопичення мани, дорогенька, нігті — слабке місце.
Анрі добре пам’ятала погляд Конрада, кинутий на її руки при першій зустрічі.
Ага, ось і наш пунктуальний фон Шмуц: тупцюється на порозі.
— Рада бачити вас, бароне. Приєднуйтеся.
— Дякую. Пані, ви в змозі забезпечити конфіденційність нашої розмови?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Обитель героїв» автора Олді Г.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Том перший РЕТТІЯ“ на сторінці 113. Приємного читання.