«Ми вимагаємо вільного доступу до Омфалоса».
«Згода. Пуп Землі залишиться в межах Майорату, але вас допустять до нього…»
Зображення дедалі більше мерехтить, береться смугами й зникає. Миготять дивовижні зиґзаґи, різнокутні зірки, хвости рун і букви трьох алфавітів. Це нігтяр про щось запитав Анрі, а барон відволікся. Важко тримати екран у цирульні, де стільки дзеркал…
— Який лак воліє пані для накладення «посмішки»?
— «Міраж».
— Чудове поєднання! Дозвольте вашу ручку…
«Змова? Але подальші контакти Чуриха з наміченими жертвами… Доброзичливець з підкидними листами…»
«На місці чурихців я б теж спершу ввійшов у довіру до лицарів Ранкової Зорі. Пообіцяв би допомогу, призначив зустріч. Щоб застати зненацька…»
Екран струшується мокрим собакою. Перехрестя трьох доріг. Зі стовпа-вказівника щириться череп песиголовця. Вітер похмуро зриває з пологих пагорбів серпанок вапняного пилу, несучи ці жмути вдалину. Заступаючи диск чорного сонця, скачуть шість білих вершників. Квестори нагадують кочових тролів-сніговиків з почту Крижаної Імператриці. Назустріч пішки йде Найвища Рада Чуриха. В усіх — довжелезні ціпки з набалдашниками у формі сов і гарпій. У барона багата фантазія, думає Анрі. Думає тихо, щоб фон Шмуц не почув.
«Що ви хочете запропонувати нам, володарі могил, маги смерті?»
«Допомогу у квесті».
«Яку саме?»
«Закляття масового враження. Поліморфні артефакти. Різне».
З конкретикою у квіза поганенько. Поліморфізм артефактів — мрія теоретиків. Гаразд, проїхали. Чимось та підкупили молодих ідеалістів.
«Чому — нам?»
«Експериментальні розробки. Потрібні польові випробування в реальних бойових умовах. Серед вас є наш колега. Це зближує».
«Нам треба порадитися».
«Гаразд. Ми знаємо, де вас знайти».
Подібні діалоги — часті гості в аматорських п’єсках і геройських сагах для простолюду. Відчувається небайдужість барона до белетристики. Він і сам, мабуть, пописує: рипить пером у тиші, поза службою, ведучи доблесного квізитора Одимантія Блискучого від однієї перемоги до іншої…
Не ваша справа, пані, думає барон ображеним тоном. Звольте не відволікатися.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Обитель героїв» автора Олді Г.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Том перший РЕТТІЯ“ на сторінці 116. Приємного читання.