При цих словах Катрусі здалося, ніби білий якийсь привид усміхнувся до неї беззубим ротом іронічно. Яка величезна прірва відділяє оцю Лепестину й її дітей від усього культурного світу!.. Раніше це знала Катруся тільки теоретично, як і взагалі людина знає багато істин, не втіляючи їх в конкретні форми. Але тепер гола дійсність наче аж реальним дотиком вдарила по нервах. Про яку «гімназію» може бути тут річ, коли люди не знають, чи будуть вони завтра обідати, а чи ні? А між тим — о, боже — що буде робити каліка на селі? Чим жити?
І на душі зробилося погано. Безвихідність колола думку, а пам'ять додавала: і таких Степанів — тисячі, тисячі!.. Безконечність людського горя блиснула на мить неодолимою безоднею й показала, що сили одної окремої людини щезають у тих величезних чорних просторах.
Аби позбавитися того гнітючого почуття, Катруся почала дивитися по хаті, що би дати дитині їсти. Знайшла у брудному горщику трохи овечого молока, покришила туди м'якушки хліба й почала годувати дитину.
— І охота ото вам, баришне, возитися з ним. Киньте його! Бачите, який він замурзаний!..
Знадвору почувся дитячий стривожений голос.
— Мамо! Мамо!
— Що таке? — не підвищуючи голосу, питала Лепестина, а сама не переставала возитися коло печи.
— Наших... овець...
Лепестина зразу випросталась, перелякано моргаючи очима.
— Хто?
— Ганнущенко...
В хату увійшла Оксана. Вона ледве переводила дух.
— А Максим же де?
— Він заснув... під грушею...
— Ах, ти ж, стерво прокляте!.. — і Лепестина, як була, кинулася надвір. На бігу схопила хворостину, але в ту хвилю, як вона вже вибігала з воріт, на зустріч їй показалося восьмірко її овечат. Їх гнав якийсь дідусь.
— Ну, Лепестино,— шамотів він,— оце з тебе півкварти, дивись. А то й цілу кварту.
Лепестина зраділа невимовно.
— Де ж ви їх, дідусю? Та як же?..
— Та я навипередки з Ганнущенком. Він собі, а я собі.
— От спасибі, дідусю, дай вам бог здоров'ячка! От спасибі, так спасибі...
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Життєві аналогії » автора Хоткевич Гнат на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „VII“ на сторінці 19. Приємного читання.
TextBook