Розділ «Андрій Кокотюха Шлюбні ігрища жаб»

Шевель запропонував відсидітися в гаражі. Степанович не запитував ні про що, відмахнувся від купюри, яку йому спробував тицьнути Шевель, дав йому ключі, спитав:

— Жерти будете? А то мені в собез треба…

— Перетерпимо, Степановичу! — ляснув його по плечу Шевель. — Займайся своїми справами, на заваді не станемо.

…Вони третю годину безвилазно сиділи в гаражі. Ейфорія, створена азартом гонитви, пройшла, і до кожного прийшов страх, а разом з ним логічне запитання: «Навіщо було вертатися?» Сонце пекло, здавалося, сильніше, ніж учора, розпікало залізні стінки й дах, і всередині була справжнісінька сауна. Всі розляглися до трусів. Світитися на подвір’ї Шевель не радив через потенційних донощиків-сусідів. Спати хотілося всім, але через пекельну спеку нікому не спалося. До того ж давали про себе знати результати вчорашньої дикої пиятики.

Менше за інших від спеки потерпав Басмач. Він лежав на дошці в кутку і палив. Паління взагалі дратувало Стаса, а зараз, коли свіжого повітря не було навіть на вулиці, він ладен убити Басмача й інших курців заодно.

— Скільки взагалі ми будемо тут сидіти? — накинувся він на Шевеля. — Темнота, задуха, цигарки ваші, блін! Іншого місця не знайшов?

— Тут безпечно, братан, — спокійно відповів Шевель. — Відпочинемо, поїмо, ввечері знайдемо Олежку… Потім помиємося та перевдягнемося. Куди нам — у цих шмотках — одразу ж запримітять. Гога он весь у крові взагалі.

— Шмотками в друзяки твого розживемося!

— Він уже рік як усе пропив. Небагато йому тепер треба. Пропадає чувак, шкода… І потім де він на всіх шмоток набере!

Гога прицільно пульнув недопалком в ледь проминені двері гаража.

— У мене, — говорити йому було явно неохота.

— Що в тебе? — не зрозумів Шевель.

— Барахла повно. Вдома. Всякого.

— А дома є хто?

Гога замотав головою, даючи зрозуміти, що ліміт слів на сьогодні вичерпано.

— Не ризикуємо?

Гога знову замотав головою.

— Він, і правда, не ризикує, — втрутився Стас. — Про нього Олежка нічого не знав, крім того, що мовчить постійно. А хіба це прикмета? Гога — і все!

— Гаразд, мужики. Хто з ним піде? — запитав Шевель.

Питання зависло в повітрі. Після вранішнього випадку в лісі кожен з чотирьох не хотів залишати дорогоцінний рюкзак без своєї особистої охорони.