Розділ «Андрій Кокотюха Шлюбні ігрища жаб»

— Коротше, Кролику, був «дипломат» чи ні?

— Мені працювати треба. — Кролик повернувся, але Стас схопив його за плече, рвучко повернув обличчям до себе, помахав перед носом фіолетовим четвертним папірцем і пхнув його йому за комір.

— Ну, не було чемодана! Рюкзак був! Відвали, працювати треба!

— Чудово! Він службовим ходом зайде? Ми тут почекаємо!

— Мужики, тут стороннім не можна! — заперечив Кролик.

Стас нервовим рухом вихопив з-під футболки пістолет і з силою тицьнув Кролика в живіт.

— Ми будемо чекати тут, баране! — прошипів він. — Їди, працюй, ми його зустрінемо.

Кролик не злякався, він ще й не таке бачив. Але розважливо відступив, покрутив пальцем біля скроні і пішов до торгового залу, закривши за собою двері, що вели до підсобки.

— Нікуди не дінеться. Наш буде, — заспокоїв Стас інших, що стояли осторонь і спостерігали за бесідою…

Петруня повернувся через дві години. Йому не дали переступити порогу підсобки — Басмач налетів відразу, збив з ніг. Петруня закричав, але, отримавши носаком по голові, замовк і принишк. Він не чинив опору, тільки втягнув голову у плечі й спробував закрити її зігнутими руками.

До підсобки забіг переляканий Кролик.

— Мужики! Мужики! Не тут розбирайтеся! Давайте, мужики, звідси!

Басмач повернувся до нього всім корпусом. В очах блимнули блискавки. Він замахнувся, але Гога перехопив його руку. Стас і Шевель вивели напівживого від страху Петруню на вулицю і заштовхали до машини.

Гога з Басмачем з’явилися за хвилину. Побачивши Басмача, Петруня зсунувся на підлогу.

— Стасику, як друга прошу — не пускайте його! Стасе!

— Куди бабки подів, суко? — засичав в обличчя Шевель. — Мені скажи або з чуркою балакати будеш!

Басмач хотів сідати назад, але Гога випередив його. Лаючись по-своєму, Басмач вмостився поряд з водієм. Йому кортіло швидше зайнятися зрадником.

— Де бабки? — повторив Шевель.

— Не вбивайте!

— Торгуєшся, падло! Бабки де?