Розділ «Андрій Кокотюха Шлюбні ігрища жаб»

— Ти… з глузду… — Федір Павлович відчув, що йому не вистачає повітря.

Гога не поспішав натиснути на гашетку. Почасти йому хотілося подовше помучити свого ворога очікуванням смерті, але головне — він відчував, що щось все ж таки утримує його від пострілу в людину.

Федір Павлович обережно позадкував до виходу. Гога повільно пішов за ним, подумки обзиваючи себе останніми словами через те, що не може стрельнути в цю сволоту.

Шевель вийшов із ванної з теніскою в руці і завмер від несподіванки.

— Е, що тут у вас?

Гога на частку секунди скосував на нього поглядом.

Федір Павлович рвонув геть з квартири.

Палець Гоги натиснув на гашетку миттю, але куля врізалася в двері, які втікач захлопнув за собою.

Гога штовхнув двері ногою і вибіг на сходовий майданчик з криком:

— Стій! Уб’ю! Стій!

Коли Гога, напівоголений, вибіг з під’їзду, Федір Павлович вже добіг до рогу будинку. Гога пальнув у повітря. Перехожі кинулися врозтіч.

До Гоги несподівано повернулася впевненість. Він зупинився, поставив ноги на ширину плечей, витягнув руку з револьвером і почав цілитися в мішень, що бігла. На якийсь час він завмер, а потім пролунало три постріли.

У ціль влучила друга куля. Федір Павлович рухнув на тротуар, і третя куля пройшла якраз над головою.

— Біжимо! — гаркнув Шевель, що вже стояв поряд. В одній руці він стискав свою теніску, в другій — сорочку, першу-ліпшу, яку схопив, вибігаючи з квартири. Попри всю несподіваність ситуації він не втратив розважливості і зрозумів, що напівголим Гога побігає недовго.

Гога укляк на місці, навіть зброю не опустив.

Шевель трусонув його за плече.

І не встигли перелякані свідки пригоди оговтатися, як двоє хлопців — обидва по пояс голі, один з наганом в руці, другий — з повними руками одягу — зникли за рогом…

— Кілька годин тому ревнивий синок стріляв у коханця своєї матері прямо на вулиці. Бідолаху серйозно поранено, хлопець зник. Балістики повідомили, що вчора на дорозі серед інших різновидів зброї стріляв і цей револьвер. Системи «наган».

Капітан Бриль чекав, що Рум’янцев якщо не підстрибне з радощів, то хоча б задоволено гмикне — перший слід. Але той стримано переглянув папери і коротко запитав:

— Все?