Розділ «Частина друга: Від постаменту до ешафоту»

— Та і вас він не дуже-то любить, — зітхаю я. І бачу, що ковтнув гачок мій співрозмовник.

— Чого це? — питає трохи згодом.

— Майбутнього позбавляє, — киваю я.

— Якого майбутнього?

— Славного. При дворі государевому, з нагородами, багатствами та чинами.

— Це як? — губиться хлопець.

— А так. Ви знаєте, чому ми з поручиком у ці краї приїхали?

— Та про змія щось дізнавалися.

— Про змія. За дорученням Імператорського аероклубу мали знайти чудовисько та захопити його.

— Захопити? — регоче хлопець. — Та як же б ви його захопили? Ніколи не захопите, бо змій дуже сильний. І слухає накази тільки мої або батькові!

— І я ж про що! Уявіть, який фурор буде у столиці, коли ви прилетите туди на змієві!

— Навіщо? — хлопець не розуміє, але прислухається уважно.

— Скажете, що це ваш дар государю-імператору! Не простий дар, а коштовний! Бо ж наближається війна, і змія можна буде використати проти німецьких аеропланів! Змій їх легко знищить і перейде на піхоту з кавалерією! Так завдяки змію буде отримана перемога! Уявляєте, як вас государ нагородить? Маєтки, титули, ордени! Все золото світу біля ваших ніг, жінки тільки й мріятимуть, щоб подарувати свою любов князю Славнозміївському!

— А це хто?

— Ви! Князь Славнозміївський, цей титул вам подарує государ разом із десятками сіл і навіть міст!

— Десятками?

— Десятками! Сотнями! Ото закличе вас государ до себе, покаже на мапу і запропонує прикласти вашу долоню. Потім обведе її і всю землю, що під рукою у вас була, подарує у вічне володіння! Сотні тисяч десятин! Та те, що у вас зараз є, то так, дріб’язок, крихти, порівняно з тим, що може бути!

Брехав я натхненно, аж інколи сам вірив, що так і є. Як треба врятуватися, то у що завгодно повіриш.

— Тато не віддасть змія, — кривиться хлопець.

— І я ж про що. Тому й кажу, що він залишає вас без майбутнього.