Натовпи нас зустрічають ще на в’їзді до Ромен, тисячі людей, що кидають квіти і скандують: «Слава Івану Карповичу!» Ми їдемо неквапливо, водій прибрав верх у авто, мене всі бачать і аплодують. Позаду гарцює загін вершників. Всі збуджені та веселі. Мене довозять до самого хутора, де нас зустрічають схвильовані дівчата.
— Був дуже радий знайомству з вами, Іване Карповичу. І ще більше радий, що все закінчилося добре, — каже ротмістр.
— Побачимося на війні, — я тисну йому руку.
— Сподіваюся, що там ви не втратите свого фарту! — ротмістр сідає в машину і їде. За ним вершники. Ми з дівчатами стоїмо і дивимося, як потроху осідає курява.
— Ваню, що трапилося? — питає Єлизавета Павлівна.
— Я йду на війну, — кажу я і не знаю чи радіти, чи сумувати.
(30.08.11. — 14.11.2012. Суми)
Розділ без назви (4)
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Найкращий сищик імперії на службі приватного капіталу» автора Івченко Владислав на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина друга: Від постаменту до ешафоту“ на сторінці 218. Приємного читання.