Розділ «Частина друга: Від постаменту до ешафоту»

— Бо наркотики роблять людину слабкою, і цим можна легко скористатися. Не дай морфіністу чергової дози — і він розповість усе. З кокаїністами трохи складніше, там треба давати дозу, під дією якої людина схильна більше розмовляти. То бунтівники намагаються, щоб серед них не було тих, хто вживає наркотики.

— Значить, мене б не взяли, — вона вдихає порошок носом, потім відкидається і крутить головою.

— Ні, не взяли б, — погоджуюся я.

— Що ж, доведеться служити музі, а не революції. Зараз замовлю сніданок, а то зранку в мене страшенний апетит.

— Дозвольте відкланятися, — я підводжуся.

— Ні-ні! Поснідаємо разом.

— Я не хочу вас компрометувати.

— Ти одягнешся, наче просто зайшов уранці. Ваню, не поспішай! Я теж хочу роздивитися тебе. Слухай, а ти добре збудований. Наче який-небудь Аполлон! Як ти підтримуєш таку чудову форму?

— Щоденні прогулянки, боксування, фізичні вправи. І не зловживати алкоголем.

— Ваню, так уже вийшло, що я бачила багатьох знатних людей імперії у костюмі Адама, але порівняно з тобою всі вони виглядають якимись косопузими плебеями.

— Думаю, що зараз просто діє кокаїн.

— Ні, кокаїн тут ні до чого. Слухай, ти виглядаєш, наче дворянський син. А хто були твої батьки?

— Мати — проста селянка.

— А батько?

— Батька я не знаю.

— Як це може бути?

— Він звабив матір і втік. Подробиці мені не відомі.

— Слухай, але ж це багато чого пояснює!

— Що саме?

— Мабуть, твій батько був дуже знатною людиною. Ось звідки в тебе благородна статура. У тобі є голуба кров!