— Патріотичне кіно з Іваном Мозжухіним та Анастасією Кольцовою!
— Самою Анастасією? — здивувався я, бо ж дуже цю артистку поважав і дивився з нею всі фільми до останнього.
— Самою! У головній ролі! Фільм про злочинців і перемогу закону, то потрібні ваші консультації, Іване Карповичу!
— З поліції когось би покликали. Є в мене знайомий, пристав Воронько, дуже досвідчена людина!
— Іване Карповичу! Хто такий Воронько, хто того Воронька знає? Та ніхто! А ось Івана Карповича Підіпригору вся імперія знає, і коли буде ваше ім’я у титрах, то це ж зовсім інша річ! Ваш читач стане нашим глядачем! То потрібні нам саме ви, Іване Карповичу.
— Я — людина зайнята...
— Але ж ви ще не чули нашої пропозиції! Ми хочемо вас найняти! Оплачуємо проживання та харчування і двісті рублів за те, що тиждень побудете в Києві, на знімальному майданчику.
— І що, за тиждень кіно зняти встигнете?
— Ні, але вас розпитати режисер встигне. То поїхали?
— Зачекайте, я так не можу, я хворий.
— Та ви дуже добре виглядаєте, я чекав гіршого, бо ж читав у газетах про вашу руку, спалену тортурами на Кавказі! До речі, як рука?
— Добре, загоїлася майже.
— Дуже радий. То поїхали, Іване Карповичу, невже ви не мрієте потрапити на знімальний майданчик, де буде зніматися сама Кольцова!
— Іване Карповичу, пропозиція прекрасна, але, може, обговорите її в хаті? — це Єлизавета Павлівна з хвіртки вийшла.
— Так, справді, заходьте, — киваю я.
Запрошую гостя, зачиняю за ним хвіртку, дивлюся на песиків. Вони спокійні, когось іще чужого не чують, значить, приїхав гість сам. Завожу його до зали, там уже кілька гасових ламп горить. Воно б добре було й електрику вже мати, та тільки тягнути дріт на хутір занадто дорого. Вже якось так обійдуся.
— Уляно Гаврилівно, ставте самовар, — наказую я, всідаюся за стіл. Навпроти сідає гість. Видно, що трохи хвилюється.
— Іване Карповичу, я знаю вашу повагу до документів, тож ось два примірники договору. Всі гроші виплачуються наперед, щоб у вас не було сумнівів. То як, поїхали?
— А чого ви так поспішаєте?
— Ну, вже завтра ж зйомки починаються.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Найкращий сищик імперії на службі приватного капіталу» автора Івченко Владислав на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина друга: Від постаменту до ешафоту“ на сторінці 119. Приємного читання.