Розділ «Частина друга: Від постаменту до ешафоту»

— Не так мені гроші були потрібні, як слава Бо ж про Івана Карповича Підіпригору всі знають. А як пограбую я його, тобто вас, то й мене по всій імперії знатимуть! Вмить прославлюся.

— Навіщо розбійнику слава?

— Бо дуже допомагає. Я от коли у Бессарабії маєтки панські грабував, так завжди слідкував, щоб пізнали мене. На тисячу візьму, сотню в найближчому селі роздам, і люблять мене люди. Про поліцію попереджають, коли треба, сховають, на панів своїх вказують, кого узяти і як. Знаєте, як мене там звали?

— Як?

— Робінгудом!

— Це ще хто?

— О, відомий літературний персонаж. Не такий, як ви, звісно, але підлітки зачитуються. Так от як став я Робінгудом, то працювати значно легше мені стало. Довго мене поліція схопити не могла, бо мені кожен двір рідний. Тільки з власної дурості погорів, стрибнув у гречку куди не треба. То схопили мене, судили, на каторгу відправили. Кілька років минуло, вже забули мене всі, кажу «Я — Котовський!», а не мене дивляться як барани на нові ворота. Важко працювати, помастити треба славою, щоб знали люди мене і грошики віддавали легко. І ось якби пограбував вас я, то дуже б добре про себе нагадав. Вже не питали б мене, хто такий Гриша Котовський, а руки б цілували. Селяни б цілували, а пани б гроші віддавали, бо якщо вже я самого Івана Карповича Підіпригору пограбував, то немає від мене порятунку! Хороший хід, правда ж? — посміхається він.

— Тварюко, чому ти радієш, я ж тебе зараз уб’ю!

— За що? Іване Карповичу, за що?

— За те, що поліз до мене, за те, що...

— Іване Карповичу, дозвольте прояснити ситуацію!

— Нічого тут проясняти!

— Дайте хвилину! Одну хвилину! На суді ж дають останнє слово! Благаю!

— Не хочу тебе слухати!

— Я просто хочу, щоб ви правильно зрозуміли мої мотиви. Ось дивіться, ви ж обшукали мою банду?

— Обшукав.

— Револьверів у них не було, як думаєте, чому?

— Ти мені тут загадки загадувати будеш?

— Тому, що не довіряв я їм, а справа важлива. Дивіться, мені ж треба було пограбувати вас, тільки пограбувати і все. Борони Боже не чіпати. Не те щоб не вбити, а навіть не поранити, ані вас, ані ваших домашніх!

— І чому це ти такий добрий?