TextBook Подай мені тугий лучок
І стрілочок цілий пучок!
…Ой як стрілив – царя вцілив,
А царицю в потилицю,
А його доньку в головоньку.
– Ой то ж тобі, царю,
За Байдину кару!
І малий Кирик, до того лінькувато-сонний і, здавалося, до всього байдужий, особливо до граматики й арифметики, на очах перемінився, наче проснувшись від сну.
Звідтоді хлопця було не впізнати, навіть після уроків усюди ходив за вчителем: розкажи та розкажи ще…
Оченята горять, сам збуджений, усе поривається в бій з татарвою та османами, а при згадці про Байду-Вишневецького готовий був хоч одразу ж кидатися в бій…
А коли Петро почав розказувати, як він малим виготовив собі лук та сагайдак і з хлопцями ходив на околиці стріляти, аж затрусився: зроби та й зроби мені лук!..
– Зробимо удвох, – запропонував учитель. – Я буду підказувати, а ти майстрюватимеш…
Так і вийшло. Після того, як вони спорудили лук, навчання вже не було – якщо мати на увазі граматику та арифметику. Петро гасав з Кириком усюди, сам відчуваючи себе хлопцем. А коли в саду пана судді їм стало тісно, почали ходити на схили Дніпра і влаштовували там грища, під час яких Петро грав роль татарина, а Кирик полював за ним очеретяною стрілою…
Чим би все скінчилося – Кирика вже було не впізнати, він виявився таким до всього цікавим хлопчиком, невгамовним і непосидючим – невідомо. Очевидно Петро виховав би з нього доброго козачка, майбутнього джуру козацького, якби не втрутився пан суддя.
Тупотів ногами, розмахував руками, слиною бризкав.
– Я плачу злоті панові вчителю за науку мого сина! За науку, а не за гульбища біля Дніпра! Не за стріляння по горобцях з лука!
Лук поламав, потрощив, синові надавав щедрих підпотиличників. Кричав, що козаки – то всуціль лотри й розбишаки, гульвіси та п'янички, яких скоро сам пан круль закличе до порядку.
Довелося походи з луком на схили Дніпра (як і грища в козаків у саду) припинити і всерйоз зайнятися граматикою та арифметикою.
Кирик знову занудьгував і на уроках відверто позіхав…
– Мабуть, пан Петро такий навчитель, – як вирок виніс пан суддя. – Якщо він не здатен навчити мого сина, то за що я маю платити йому злоті?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Місто коханців на Кара-Денізі. Засвіт встали козаченьки...» автора Чемерис В.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Місто коханців на Кара-Денізі Повість“ на сторінці 5. Приємного читання.