Розділ «Місто коханців на Кара-Денізі Повість»

А чи з річки-невелички?

Біжать, пливуть човенцями,

Поплескують весельцями.

Ударили з самопалів

В семи-п'ятдесят залпів;

Ударили із гармати —

Стали місто добувати,

Стали турки утікати,

Тую річку проклинати:

Бодай річка висихала,

Що нас, турків, в себе взяла.

Була Варна здавна славна —

Славнішії козаченьки,

Що тої Варни дістали

І в ній турків забрали…

Швидко біографічні довідки пишуться і за їхніми рядками виходить усе просто: прийшов на Січ у 1601 році молодий козак, випускник Острозької школи, а вже через п'ять-шість років очолив морський похід і взяв штурмом Варну! (Можливо, були й ще ранішні походи, але даних про них не збереглося.)

Це так. У 1601 році прибув молодий і недосвідчений козак, без звань і, як кажуть, регалій, без військового досвіду, тільки й того, що мав значну освіту (і, безперечно, значну кебету!), а вже через якісь там згадувані п'ять-шість років – наказний морський отаман у званні полковника, штурмом добре укріплені міста бере! Недарма ж сучасник писатиме про нього: «Змалку навчився натягувати лук, його дні минали в сідлі, він з труднощами боровся силою свого характера; легко переносив він незгоди, голод і труд, не боявся ворога і в небезпеці виявляв відчайдушну хоробрість».

Інший сучасник: «Це була людина великого духу, він першим входив у ворожі міста і останнім виходив з них, на привалах сам обходив вартових, мало спав і ніколи не напивався доп'яну, як це водиться в козаків. Він ніколи не носив багатих нарядів і під час гарячих суперечок залишався скупим на пусті слова».

У козаків, які ні перед ким не стояли в броду, це треба було ще заслужити – ділом, а на словесами, на які вони й самі були гаразді і на раді хіба ж так уміли виступати!

Коли вперше Сагайдачного обрали гетьманом – невідомо.