— Ні, Лазаре. Це не я до тебе, це ти до мене дійшов. Сам прийшов, я тебе не кликав. Тепер у нас одна справа, загальна. Навіщо тобі дружину любити?
— Тобто: навіщо?
— Ось тобі й «тобто». Ну, розлюбив, буває. Сам говориш: двоє дітей у тебе, баба, секретарка, заробітки. Живи з дружиною, як усе. Без любові. Мабуть, якщо зі школи, набридла до біса?
— Ні. Просто розлюбив. Була любов, та загула. Байдужість. Ви, напевно, не зрозумієте: це як рахунок у банку. Або будинок. Або звичні капці. Дивишся одного разу, а рахунок порожній, будинок хтось перекупив... капці зносилися. Я звик, Жора. Звик любити дружину. Я без цього ні в сих, ні в тих. Немов обікрали.
— Капці, то так, — погодився Жора. — Капці я розумію.
Він розстібнув сорочку, почухав волохаті груди і раптом запитав:
— Гліб — твій друг?
— Який Гліб? A-а... ну та, звичайно. Друг.
— Близький?
— Близький.
— Найкращий? — наполягав Жора без видимого зв’язку з попередньою розмовою. Мабуть, М’яснику було дуже потрібно дізнатися, що Гліб Артюхов, який прислав до нього чотириокого Лазара з пропащою любов’ю, знаходиться з цим самим Лазарем у найтісніших дружніх стосунках.
— Найкращий. Ми знайомі з дитинства. І працюємо разом: Гліб — мій комдир. Ну, комерційний директор. А що?
— Нічого. Давай далі про капці.
— Досить про капці. У мене любов померла, — чотириокий сказав це без щонайменшої патетики, нудно і буденно. Так обговорюють ділове питання з малознайомим бізнесовим партнером, якого добре відрекомендували варті довіри люди. — Гліб сказав, що ви можете підняти. Мертву любов — підняти. Беретеся чи ні? Якщо ні, я піду. Випивка і закуска за мій рахунок.
— Твій рахунок... — буркнув Жора. — Любов, кажеш, підняти? Сама, кажеш, не стоїть?
Він довго реготав. Потім узяв гілочку акації і написав на землі цифру.
Довгу.
— Ось твій рахунок. За підйом. Потягнеш?
Очкарик з повагою подивився на цифру.
— Але ж у вас і тарифи... Потягну. Легко. Тільки, Жора, ви запам’ятайте про всяк випадок: я — людина проста. У разі чого, я повернуся. І за кожну копійку спитаю.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Де батько твій, Адаме?» автора Олді Генрі на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Повстань, Лазарю!“ на сторінці 4. Приємного читання.