Де батько твій, Адаме?
— Ага, — кивнув меланхолійний шофер.
Гицель вибрався з підвалу й уважно дивився машині вслід. Потім бомж підняв голову і зустрівся поглядом зі Степаном Полікарповичем, що висунувся у відкрите вікно. Старий пригрозив бомжу пальцем і сховався за завісою.
— Ей! — заволав Жора М’ясник від чорного входу в «Гастроном». — Ну, люди! Таке бухло ногами топчуть!.. звірі, не люди...
Гицель засміявся.
— Квітень — сказав він. — Божевільний місяць.
Серпень 2005р.
Наступний розділ:
Життя, якого не було
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Де батько твій, Адаме?» автора Олді Генрі на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Повстань, Лазарю!“ на сторінці 15. Приємного читання.