Розділ «Маргарита Хемлін Дізнавач»

Тут вийшла його дружина. Запросила вечеряти.

У коридорчику стояв рукомийник із дзеркалом. Я хотів тільки руки сполоснути. А глянув — навколо рота чорне коло. Земля присохла. Слину уві сні пускав.

Умився.

Кажу Файді з посмішкою:

— Що ж ви мені не вказали, що обличчя брудне. Незручно.

Файда махнув рукою:

— Я й не помітив.

Аякже. Не помітив. Спеціально. Радів, що я брудний.

Я сів за стіл у недоброму гуморі.

Дружина Файди — Сіма Захарівна — пригощала наполегливо, намагаючись при цьому говорити українською. Я їй раз російською відповів, другий.

Вона знову:

— Пригощайтеся, пригощайтеся.

Страви єврейські. Я похвалив. Наливка, горілка.

Файда пив добре, але мало.

Я випив кілька чарок горілки. Відпустило.

Запитав у жінки, чи знає вона Лаєвську Поліну Львівну. Між іншим.

Вона подивилася на чоловіка і затримала ложку з квасолею над моєю тарілкою.

Файда голосно запропонував випити за мою родину і особливо дітей.

Випили.

Наполягати на Лаєвській я не міг.