Розділ «Маргарита Хемлін Дізнавач»

— Що у вас тут? Мертва година?

Зусель розплющив очі, як контужений — на звук. Не на смисл.

Вимовив:

— Зусель живий.

І знову ніби перестав дихати. Притиснувся до Малки усіма кістками.

Я зрозумів, що говорити з Довидом за раніше розробленим планом марно. Але все-таки запитав:

— Лаєвська давно приїжджала?

Він відповів одним словом:

— Учора.

— Треба їй відбити телеграму. Адже у вас стосунки.

Довид махнув рукою:

— Їй потрібна моя телеграма! Їй Євсей потрібен був. Через Євсея пристала. Стосунки. Ай!

І схопився за голову, наче тільки зараз зрозумів про Малку, що вона тепер нежива. І що в хаті тепер без жіночих рук.

Виявляється, хлопці були відправлені Довидом для оповіщення сусідів.

Почали сходитися люди.

Зуселя відірвали від Малки і перенесли в кімнату. Потім зрозуміли, що краще б Малку перенести в кімнату для загального огляду і прощання, а Зуселя якраз залишити за шторкою.

Я не брав участі. Взяв Гришка з Вовкою, повів на Десну.

Улаштував змагання наввипередки. На неглибокому місці. Діти розвеселилися. Ми співали пісні.

Маршем повернулися додому.

Командував Файда. Я дав грошей — залишилося після переказу Любочці трохи. Пообіцяв ще вислати. На його адресу. З передачею Довиду, коли той оклигає.