Розділ «Павло Бондаренко Тінь Люцифера»

— Оп-па… Здається, тут хтось побував.

Він штовхнув незамкнені двері, уважно оглянув зламаний замок. — Сашо, це… вони? — Дівчина притислася йому до плеча, тривожно озираючись навколо. — Ні, напевне, ні. Вони б відкрили акуратно, аби не насторожити нас. Та я взагалі дуже сумніваюся, що нашим супротивникам відомо про цю схованку. Ні, це звичайні дачні крадії. Вони ввійшли до просторої вітальні, Івченко ввімкнув світло і був здивований, що лампочка засвітилася. — Ти диви, навіть лампочки не викрутили. Гаразд, проходьте.

Доки гості призвичаювалися, Сашко швидко оглянув будинок. Зникли переважно незначні дрібниці: настільна лампа, алюмінієвий посуд, дерев’яна, «зонівської» роботи хлібниця та забутий на столі аудіоплеєр, від якого залишилася лише припала пилом картонна коробочка.

Добре ще, що найцінніші речі — старенький, ще ламповий телевізор і невеличкий холодильник — Сашко завбачливо замкнув у коморі.

Утім, незвані гості зараз хвилювали його найменше.

— Мене зараз турбує те, — сказав Сашко, коли вони після невеличкого прибирання сіли перехопити, — що людям, які на нас полюють, відомо, що вас прикриває моя «контора» і навіть про конкретну людину в ній, яка нам допомагає, я маю на увазі Костянтиніва. Якщо чесно, волів би, аби нас прикривав хто-не-будь рангом нижчий, зате невідомий переслідувачам. — Вони не підуть на те, щоб прибрати генерала, — заперечив Штепа. — Я так не казав. Хоча, якщо бути цинічним, це не найгірший варіант.

— Сашо… — голос дівчини затремтів, — як ти можеш…

— Я розмірковую як оперативник. Костянтинів дуже ризикує, устрявши в таку авантюру. В разі успіху, він, звичайно, отримає величезні дивіденди, проте тепер він може опинитися в дуже скрутному становищі. Президент не любить, коли його підлеглі в нього за спиною прокручують щось серйозне. А справа, погодьтеся, дуже непроста, загрожує міжнародним скандалом, якщо нас виловлять на території Росії… І, будьте певні, коли запахне смаленим, Костянтинів відмовиться від вас, а від мене й поготів. Добре ще, якщо не здасть сусідній контррозвідці чи цим вашим асасинам.

— Він дійсно може це зробити? — тихо запитала Наталі.

— Гадаю, саме так він і вчинить.

— Мені здалося, він зрозумів… з чим ми маємо справу, повірив мені, що коли ми програємо, то люди… — Костянтинів — передусім чиновник, який займає дуже привабливе для багатьох крісло, а вже в другу чергу — людина. Коли не в третю, — перебив Штепу Сашко.

Той відвернувся.

— Вибачте, не стримався, — винувато буркнув Івченко.

— Нічого. Мені просто жаль…

Микола Михайлович не доказав, зітхнув і механічно поколупав виделкою в тарілці. — Я лише хочу, аби між нами не було недомовленостей, — сказав Сашко. — Зрозумійте, Миколо Михайловичу, по-іншому просто не може бути. Варто лише тим тварюкам «злити» інформацію щодо причетності Костянтиніва до операції його недоброзичливцям або хоча б адміністрації президента, і все… Володимир Сергійович уже нічим не зможе нам допомогти, навіть якби дуже того хотів. За великим рахунком, він зараз висить на волосинці.

Сашко не хотів ділитися своїми побоюваннями стосовно того, що генерал і сам, коли це буде йому вигідно, може організувати відповідний витік. Про це не хотілося думати, все-таки Івченко пропрацював з ним не один рік… Та життя є життя, і не брати до уваги такий варіант він не мав права. Власне, якоїсь особливої вигоди для Костянтиніва у «здачі» Івченка та його супутників Сашко, як не намагався, прорахувати не зміг, тому надія залишалася. — І що ж нам тепер робити? — так само тихо, немов роздумував уголос, запитав Штепа. — Є кілька варіантів, я їх аналізую. В будь-якому разі, подобається вам це чи ні, до завтра ми сидітимемо тут. Нехай вони побігають, пошукають нас, витратять енергію. У такій справі важлива кожна година. З часом азарт та напруження перших годин неодмінно спадають, накопичується втома, і тоді нам легше буде проскочити.

Штепа замислено кивнув:

— Гаразд, сподіватимемося, що ти чиниш правильно.

Сашко відсунув кухоль із залишками розчинної кави і глянув на годинник.

— Миколо Михайловичу, ви могли б обійтися без мене хвилин шістдесят?