Розділ 7 ПОЄДИНОК

Аеніль так і не вдалося спіймати її погляд. Дівчині нічого не залишалося, як піти слідом. Вона була у відчаї. Їй доведеться битися з одногрупницею, яку вона б воліла мати за подругу, до якої вона так добре ставилася… А та чомусь вважає її ворогом. У Аеніль опустилися руки, тепер вона не мала ніякого стимулу до Поєдинку, адже перевести злість з Савлія на Еліну дівчина не зможе, та й не схоче.

Еліна розуміла, що Аеніль не буде чинити їй супротиву, і Поєдинку не буде, проте коли вона запустила в Аеніль сильною вогняною кулею, надіючись одразу з усім покінчити, та відбилася від захисту і Еліна ледь змогла відвернутися. Ще трішки і отримала б удар в саме обличчя, а так лише трохи обпалила волосся.

Аеніль була здивована, що її захист спрацював. І згадала те, що їй завжди говорила Ембла. Якби вона не гнівалася під час сварок, захист не зникав би. Він зникав тільки тоді, коли їй хотілося напасти. Не менш вона здивувалася і тим сильним чарам, які використовувала Еліна. Де дівчина могла їх навчитися? Нічого подібного Аеніль не знала…

За півгодини Еліна палала люттю, її обличчя було подряпане, одяг обпечений і забруднений, на руках синці. Вона вже не раз опинялася на підлозі, знесена силою власних потужних заклять. Савлій давно пішов, розчарований видовищем.

Після чергового падіння, один зі старшокурсників тихо сказав Еліні:

— Образь її.

Еліна вмить піднялася і вигукнула:

— А де це твоя каліка-сестра? Її вже відправили в притулок?

Аеніль, що хвилину тому відчувала жалість до Еліни, якій через неї так дісталося, люто кинулася на одногрупницю. Крізь зуби вона пробурмотіла:

— Іно здоровіша за вас усіх разом узятих…

Еліна скористалася нагодою і, зібравши рештки сил, завдала удару. Зі стелі на Аеніль посипалося каміння, кілька чималих камінців поцілили їй в голову, і дівчинка впала без свідомості.

Секундант, яким зголосився бути ранковий свідок, підійшов і схилився над Аеніль.

— Нічого страшного, — сказав він. — Зараз отямиться. Аеніль безперечно програла. — Він глянув у бік Еліни, що знесилено сіла на підлогу — останній удар відібрав у неї решту сил. — А я саме збирався оголошувати, що вона виграла. Та бувають і такі повороти у Поєдинках.

Хлопець вийшов з арени і попрямував до виходу. За ним потягнулися інші, вони вже втомилися від затяжного і доволі нудного Поєдинку. Поступово зала спорожніла, і в ній залишилися лише двоє — поборники.

Еліна ледь змогла піднятися. Вона зробила кілька кроків і, похитнувшись, сперлася об колону. Зі скроні у дівчини сочилася кров — один з камінців зі стелі влучив і в неї. Вона подивилася на Аеніль, що продовжувала лежати нерухомо. В її очах з’явилася тривога і страх. Похитуючись, вона підійшла до одногрупниці і сіла біля неї. Поплескала дівчинку кілька разів по щоках, і Аеніль заворушилася. Вона застогнала і відкрила очі. Побачивши Еліну, злякано відсахнулася і закрила обличчя руками.

Еліна, що миттю набрала ворожого виразу обличчя, не змогла втримати усмішку.

— Не бійся, вже все скінчилося. — Вона спробувала надати своєму голосу суворого і прохолодного тону, але в неї не вийшло. Через знесиленість Еліна промовила це слабко і хрипко. — Ти програла.

Аеніль сіла. Вона дивилася на Еліну вороже. Проте цівочка крові на обличчі одногрупниці стурбувала Аеніль. Хоч вона сама й втратила свідомість, але відбулася лише сильними синцями.

— У тебе кров.

Еліна торкнулася скроні рукою.