Розділ 7 ПОЄДИНОК

Це трохи заспокоїло Савлія. Він знову повернувся до Аеніль і люто гаркнув:

— Одразу після третього уроку, — і вийшов з читального залу.

Старшокурсник провів його спокійним поглядом і потім мовив до Аеніль:

— У тебе є друг, який би за тебе бився?

— Що? Нема. Я сама битимусь.

— Дурна, ти не зможеш.

— Яке тобі діло, — слова хлопця її роздратували.

Він реготнув, а потім сказав:

— Кімната Поєдинків має певні особливості, ти хіба не знаєш?

— Мені начхати!

— Ну, як хочеш. Я прийду подивлюсь, таке нечасто буває, — енергійно промовив хлопець, а потім стурбовано додав, — надіюсь, що встигну виконати завдання майстрині Бйодвільд у скрипторії…

Він швидко вийшов з читальної зали. Аеніль забрала Іно і теж вийшла. Їй не хотілося, щоб її застукали тут, посеред цього бруду і смороду. Бібліотекарки чомусь не було на місці. Мабуть, Савлій знайшов спосіб кудись її відправити.

Перший урок уже закінчився. Однак Аеніль не збиралася йти на другий. Тепер їй було вже на все начхати. Вона повернула у коридор до внутрішнього парку, що був на другому поверсі. Коли проходила повз вітальню чародіїв, то зіткнулася з Гелео. Та немов відчувала, коли потрібна подрузі.

— Що з тобою? — тихо прошепотіла лебенійка під каптуром.

Аеніль невиразно стенула плечима. На її очах заблистіли сльози. Дівчинка не стрималася і заплакала. Хтозна, чому вона надумалася плакати саме зараз, коли біль від опіків та ударів Савлія вже притих. Мабуть, Гелео пробудила в ній жаль до самої себе та до сестрички, яка нічого не розуміла і боялася питати.

Лебенійка обійняла її і тихо промовила:

— Ти не йтимеш на урок?

Аеніль енергійно похитала головою.

— Пішли в парк.

Аеніль кивнула, і троє таких різних дівчат вийшли з Академії і попрямували до великого парку у внутрішньому дворі замку. Осіння холодна погода, пронизливий вітер, невеличкий дощик — все це не відвернуло дівчат від бажання потрапити туди. Там їм вдалося знайти серед алейок більш-менш затишне місце під великим дубом, де вони сіли на лавку. Гуляти стежками парку чи лісу, у який він плавно переходив, за такої погоди було не дуже приємно.