Розділ 2 АЛХІМІКИ

— Я бачив сьогодні ту дівчинку… з твоїх… У неї проблеми з руками. Вона ледве володіє ними, сьогодні перевернула казанок з сумішшю на уроці.

— З руками? — здивовано перепитала Ірене.

— Так.

— Не знаю… невже це пов’язано? — у її голосі звучала розгубленість.

Майстру це не сподобалося. Він чекав пояснень, а не питань.

— Я думав, що ти відповіси.

— Я не знаю…

— Бачу. Але найгірше навіть не це. Це та дівчинка, яку ти запропонувала для Клану. Ембла. А я вже віддав список майстру Стесагору.

— Я лише кілька разів…

— Яка різниця скільки? Як ти могла чинити так з нашими учнями?

На обличчі Ірене з’явився рум’янець. Вона завжди почувала себе присоромленою ученицею, коли майстер гнівався на неї.

— Вона просто була дуже піддатлива… Я більше її не чіпатиму.

— Дуже піддатлива… Еге ж.

Майстер пішов, але на виході промовив до Ірене крізь прочинені двері:

— Це їй належить зошит, який я показував тобі раніше.