Розділ 11 БЕНКЕТ У ЧАС СКОРБОТНИЙ

— Жах.

— Так. У порівнянні з тим, у нас тут все просто чудово. Подумаєш, пару учнів і викладачів загинуло, пару десятків зникло і ще пару десятків поранено. А всього у нас тут не менше двох тисяч людей живе, працює і вчиться.

— Ого, як багато.

— Еге ж.

До Мілона підійшов хмурий, згорблений і дуже худий хлопець:

— Пішли, нам пора, — буркнув він.

— Це Мирон, мій друг, — відрекомендував його Емблі Мілон. — А це Ембла, моя знайома.

Мирон навіть не глянув у бік дівчини. Мілон попрощався і пішов з одногрупником.

— Звідки він тебе знає? — байдуже спитала Аеніль.

— А він теж… е… Так вийшло, що ми познайомилися, — не знала що відповісти Ембла, бо про Клан їй було заборонено хоча б комусь говорити. Та Аеніль і не стала особливо допитуватися.

Наступного дня, у п’ятницю, занять не було, бо йшла підготовка до шкільного балу. Він відбувається щоразу перед закінченням семестру, двічі на рік. Окрім самого балу, одночасно проходять конкурс краси дія дівчат, фінал з Гри та святковий бенкет.

Вітальня алхіміків було схожа на бджолиний вулик. Аеніль уже насиділася у своїй кімнаті, тому вирішила за краще посидіти тут, забившись у найдальший куток. Порушувати прохання майстра Евагора і полишати приміщення вітальні без дозволу вона не наважувалася.

У вітальню вбігла розпашіла Ембла і одразу кинулася до Аеніль:

— У мене чудова новина! Ти не повіриш!

— Що там таке? — стомлено пробурчала Аеніль.

— Нітетіс жива, — проказала Ембла пошепки. — Тільки про це поки не можна нікому казати.

Аеніль скочила на ноги.

— Як жива? Але ж умертвій завжди вбиває свою жертву! — швидко зашепотіла дівчина. — Сабілла тут усі деталі порозписувала, хто такі ці умертвії, що і як вони роблять… Наче особисто їх знала.

— Може, й знала, — Ембла з осторогою озирнулася на Сабіллу, котра запекло лаялася через щось з Савлієм Іданнфірсом. — У будь-якому разі вона жива. Допоміг захист кімнати, її особистий захист і, очевидно, якісь захисні чари, що встиг накласти майстер Евагор. Хоч вона все одно однією ногою в могилі і ще може померти, тому про це нікому й не кажуть.

— А звідки ти дізналась?