— Колись так було, — відповів майстер Евагор. — Але через те, що на деяких відділеннях або мало хлопців, або мало дівчат, це скасували. Та й загалом це не академічна традиція, це завели арнінські дворяни, якій й стали проводити перші конкурси тут. Тепер достатньо прийти або з другом, або з подругою, чи як там вийде. Також батьки можуть брати дітей…
Евагор змовк, бо до них нерішуче підійшла Гелео.
— Привіт, — тихо промовила вона до Аеніль.
Аеніль промовчала, відвернувшись убік. Знову пролунав сміх Сатії і вона різко сказала:
— Синьошкіру ігнорують, от біда, — від гострих очей молодшої Тарту не сховає і каптур.
Аеніль теж навмисно засміялася. Гелео деякий час стояла, а потім вибігла з зали. Її спробувала зупинити дівчина у зеленому шарфі, але безуспішно.
Евагор стурбовано подивися услід лебенійці і сказав Аеніль:
— Чому ти так?
— Вона обманювала мене. Я їй не пробачу, — холодно промовила Аеніль, хоч її голос тремтів. Вона сама не сподівалася на таку реакцію Гелео.
Евагор спохмурнів, але нічого не сказав.
— Вже розпочинається конкурс краси, — спробувала розрядити напруження Марія Тарту.
— А я хочу подивитися на Гру, — капризно і наполегливо промовила Сатія. — Триста років мені треба тих дівок видивлятися. Якби ж їх можна було…
— Пішли, якщо хочеш, — різко перебив її батько.
Майстер Елітіс пропустив Діора Тарту, а Сатія спритно перестрибнула через невисокий стіл. Її рухи були плавні, заворожуючі й водночас моторошні, не схожі на людські. Коли після стрибка вона пригнулася, а потім випрямилася, хижо зиркнувши на Аеніль, учениця згадала… Ніч, коли вона виконувала покарання майстра Евагора… учень, що лежав у коридорі… і темна фігура, що схилилася над ним. Дівчинка тоді відчула на собі погляд, хоч і не бачила його… Той же погляд, що й зараз. Аеніль зблідла й несвідомо підсунулася ближче до майстра Елітіса.
— Це тобі не зала для фізичних тренувань, — жорстко гримнув Діор на дочку і вліпив їй запотиличника.
Вона здригнулася від удару, але нічого не сказала, мовчки пішла поряд з ним до столів, де розсідалися гравці.
Тим часом майстриня Іветт оголосила про початок конкурсу краси. На сцену вийшло дванадцятеро дівчат і вона стала оголошувати їхні імена:
— Лая Іветт, Сафія Ехем, Енгільда, Івонна Хомська, Адель Йонсон, Хілея Ехем…
Коли Діор і Сатія відійшли достатньо далеко, Марія Тарту тихо промовила до Елітіса:
— Сатіах стає неконтрольованою. Занадто багато собі дозволяє.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Аеніль» автора Кузьменко Д.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 11 БЕНКЕТ У ЧАС СКОРБОТНИЙ“ на сторінці 8. Приємного читання.