TextBook Евагор вражено подивився на неї, і вона поспішила додати, відвернувшись:
— Я розумію, що сказала дурницю… Вибачте. Просто я подумала…
— Це неможливо, ти ж сама це розумієш. Академія — це моє життя. Я не можу її покинути. Аделіна не впорається сама, інші ще надто молоді і недосвідчені. Ні, я не уявляю, як зможу жити за межами Академії…
— Я теж не уявляю.
— Ну, чому? Зрештою, я, може, й зміг би жити там, якби не обов’язки перед Кланом, — спробував виправити сказане Евагор, але це звучало непереконливо.
— Я не зможу жити там сама. Навіть можете не говорити про це.
— Не поводься, наче мала дитина! — роздратувався Евагор. — Не вистачало ще цих витребеньок. Я голова Клану, і я наказую тобі…
— Я добре знаю кодекс Клану. Ніхто не зможе змусити людину виїхати за межі Академії. Що завгодно, але не це.
Евагор нахмурився, але не знайшов, що сказати. Він не передбачав такої реакції. І розумів, що ніяк вплинути на Ірене не зможе.
— Ну, добре, — здався він. — Давай обдумаємо варіант, як ти можеш залишитись в Академії. Хоч мені стає моторошно від такої думки. Провести все життя у якомусь підземеллі чи чарівному просторі — це не набагато краще, ніж провести його тут.
— Ви можете мені наказувати, і мені доведеться коритися, — сумним голосом промовила Ірене. — Проте я прошу дати мені можливість вільного вибору.
— Якого вибору? У тебе особливого вибору немає. Хіба… — Очі Евагора розширилися від страшної здогадки. — Невже ти справді готова на дечаризацію?
— Так. Це було моє тверде рішення. І воно залишається.
— Ні! Ти що! У жодному разі! Ти розумієш, що це таке? Ти ж станеш гіршою за служників!
— Зате матиму можливість вільного пересування Академією. Зможу щось робити тут.
— Прибирати туалети?
— Чому ви так грубо? Є багато інших робіт, де можна обійтися без чарів. Зможу займатися книжництвом.
— Ні. Я собі цього не уявляю. Кодекс я знаю. І знаю, що у цьому випадку заборонити тобі теж не можу. Є два шляхи дія чарівника покинути Кіан, не питаючи дозволу, — смерть і дечаризація.
— У цьому випадку я готова прийняти вашу точку зору. Скажете залишитися — залишусь. Але ви вже зараз бачите, що з мене залишається в таких умовах…
Евагор оглянув кімнату, похитав головою і сказав:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Аеніль» автора Кузьменко Д.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 10 ВТРАТИ“ на сторінці 5. Приємного читання.