TextBook – Дулі горобцям вже точно не даватиму, – резюмувала сестра, розсміявшись.
– Не даватимеш, – підтвердила Лія, і собі усміхнувшись. – Зараз я перевдягнуся й поставлю воду на чай, то поговоримо, – додала й зачинила двері спальні.
Сіла хутко за стіл, відкрила щоденник і так само поспіхом написала:
Не хочу більше сумніватися й роздумувати, ким добре почуватися «іноді» жінці.
Тишею? Водою? Чи вечірньою порою?
Артисткою? Чи чиєюсь звичкою?…
Хоч би ким хотіла почуватися жінка «іноді», нехай «завжди» вона буде коханою.
Не «іноді», і не «мабуть».
Якби…
Кожна жінка хай завжди зостається
не вчителькою,
не директоркою,
не прибиральницею,
не фотографом,
а
просто-жінкою,
яку
кохають.
Він поїхав. Так, він поїхав. Так само мовчки, як ти сьогодні пішла від нього вранці. Так само не попрощавшись. Але ти однаково йому вдячна за те, що між вами було. Бо воно, те, що між вами було, виявилося потрібним насамперед тобі, щоб зрозуміти: заміж за Бурду ти йти не можеш. «Бо ніхто не народжується для нещастя». І він теж.
Мія, певно, сама закип’ятила воду, бо з кухні задзеленчало чашками.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гордієві жінки» автора Куява Ж.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ ІІІ Три листи правди“ на сторінці 8. Приємного читання.