Розділ «Частина друга Половецька князівна»

— Рим. Крюгер, — подумав уголос Гайдук.

— На жаль, це не моя парафія, — зупинилася Назарова, уважно приглядаючись до Гайдука. — Ви довіряєте Орленку?

Генерал Сергій Орленко був директором Національного розвідувального агентства, яке, згідно із законом, єдине мало право на проведення операцій за кордоном.

— Я не хотів би розширювати коло тих, хто знає про Рим, — ухилився від прямої відповіді Гайдук, хоча й довіряв Орленку — колишньому військовому аташе в Північній Америці, з яким Гайдука пов’язувала не одна небезпечна операція. — В принципі, це він повинен мене інформувати, а не я його. Даю вам право діяти за кордоном. Тим паче, я сподіваюся, що в Італії ще збереглася ваша агентура.

— У Франції. Але і в Італії пошукаємо. Я доповідатиму.

Прощаючись, затримала його долоню в своїй руці:

— Ігорю Петровичу, як мама?

«Вже встигли поінформувати, — подумав Гайдук. — Хто?» І спитав:

— Скільки у вас онуків?

— Троє.

— Вони живуть із вами?

— Так.

— Якщо зі мною щось трапиться, не забудьте про Святика. Добре?

Назарова довго дивилася вслід йому — як важко йшов, накульгуючи на ліву ногу.

40

Аналізом спостережень американської БКС «Рональд Рейган», отриманих у Варшаві, Гайдук доручив зайнятися групі досвідчених аналітиків КОРК, очолюваних колишнім Максиміліаном IV, за новою класифікацією — Альбертом І.

Через кілька днів Гайдуку був переданий звіт групи, який стверджував наступне: супутникові знімки найвищої детальності зображення (до 1,0 см) показують, що в ніч з 14 на 15 травня 2082 року військова платформа КрАЗ-3500 «Чумак» із замаскованою на борту батареєю самонавідних ракет ППО класу «земля-повітря» «Зоря-18» (всього 12 ракет) прибула з Луцька до Берестечка й зупинилася в лісі у двох кілометрах на південь від села Пляшева. На знімках добре видно, як залога (три військовослужбовці) маскують батарею камуфляжними сітками. Вранці 15 травня о 8:30 за київським часом спеціальні датчики інфрачервоного проміння БКС зафіксували підвищену активність персоналу батареї. О 9:57 AM було здійснено запуск трьох ракет у напрямку гелікоптера «Woodpecker N314», який наближався до с. Пляшева. Після пуску ракет платформа негайно від їхала в напрямку містечка Млинів Дубненського повіту. Ці спостереження американського розвідувального супутника MSWQ-4138 свідчать, що о 16:18 РМ того самого дня платформа зіткнулася з автоцистерною для перевезення ракетного пального в районі м. Овруч (с. Мала Хайча), в результаті чого стався сильний вибух. Обидва об’єкти знищені.

Увагу аналітиків привернули знімки легкового електромобіля «Опель-ЗАЗ-Десна 004», що перебував на узбіччі шосе ТО302, в трьох кілометрах від місця падіння збитого гелікоптера. Після вибуху гелікоптера автомобіль рушив на південь, у напрямку Радивиліва. Аналітикам вдалося розшифрувати номер автомобіля ІН 2838 О, що належить управлінню охорони Міністерства оборони, начальник полковник І. Стригун.

Гайдук через Чміля негайно передав звіт Назаровій, наказавши їй переглянути матеріали слідства по вбивству Войчишина і Грома й співставити їх з американськими даними.

41