Розділ «ЯР Роман»

Ви є тут

Яр

— Ви належите до Автокефальної церкви?

Він сказав:

— Автокефальная церковь в 1930 году обьявлена антинародной и распущена. Я рукоположен митрополитом Русской православной церкви.

— І правите по-російському?

Отець Юлій кивнув:

— Германские власти не возражают против этого.

— Хотілося сказати попові, що Російська православна церква була породженням наймахровішого царату і старанно підтримувала його русифікаторську політику. Але мені перехотілося сперечатись із цим обмеженим чоловіком. Я сидів і не підводився з місця. Він пройшовсь кілька разів кімнатою, далі став під образами — їх у нього був цілий іконостас — і почав одколупувати нігтем бронзову позолоту на рамі Дмитрія Побідоносця. Потому, не повертаючись до мене, спитав:

— А что... спішно?

Мені здалося, що він ховає в сивій бороді глузливу посмішку, тож я майже крикнув:

— Тепер усе спішно!

Піп сів до столу, знову встав і пройшовся кімнатою до дверей і назад, а далі відчинив віко скрині й дістав звідти велику старезну книжку в обтягнених потертою шкірою палітурках. Я дивився, як він гортає той гросбух і не знав, що думати. Священик дійшов до краю написаного, після цього перегорнув два чи три аркуші назад і глянув на мене. Очі в нього були розгублені. Він знову заговорив суржиком, який ми колись в університеті називали «язичієм»:

— Возьму гріх на свою душу... Ради вас, пане начальник, ради вас... Чтоб только не взнал благочинний. Запишу, что обвенчал вас дев'ятого января, в четверг. По-новому — двадцять второго. Тут у меня в церковной книге две строчки свободни. Приходите с невестой, обвенчаю.

— А чи... не можна так? — спитав я, випробовуючи вітцеве терпіння.

— Как «так»?

— Ну, заочно, чи що... Зараз, без... без неї.

— Без невесты?

— Так.

— Не можна! — категорично заперечив о. Юлій.

Я почав доводити йому, що нічого страшного в цьому немає, що ми з Оленкою визнаємо церковний шлюб, але ж нам буде ніяково стояти й слухати все це, тим більше незручно йти вулицями сюди й звідси — люди ж дивуватимуться.

Священик довго впирався, та зрештою-таки дав згоду і сів заповнювати бланк церковного посвідчення.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Яр» автора Білик І.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЯР Роман“ на сторінці 341. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи