Розділ «ЯР Роман»

— Здебільшого такі надто офіційні заяви передують доносам. Це так, але я не боюся вас. Ви ж знаєте, у чому полягають мої функції в Ярі?

Я вирішив прийняти гру й сказав:

— Знаю, але ж... є й вищі за вас інстанції.

— Ваша заява не пішла б далі моєї канцелярії, можете бути певним, — усміхнувся він.

— То нащо ж ви мені все це розповідаєте?

Лейтенант винив рештки зі склянки й кинув:.

— Мені хотілося, щоб ви знали, — не всі в Німеччині мислять на один кшталт.

— Але ж німці приблизно так поводились на Україні й тисяча дев'ятсот вісімнадцятого року.

— Тоді Ленін віддав Україну Німеччині як викуп, щоб ми не чіпали бодай Росії. Такий зміст Брестського миру. Ми вісімнадцятого року знищили головні національні сили України, як і зобов'язувались. Україна після нашої окупації була геть розорена й уже не могла опиратися Москві.

— Це новина для мене. У цьому аспекті я Брестський договір не розглядав. — У цю хвилину я зовсім не лукавив.

— Я буду ще відвертішим, — озвався тут-таки лейтенант. — Цього разу ми ще дужче ускладнили свої стосунки з українцями. Якщо у вісімнадцятому хоч про людське око тримали в Києві гетьмана Скоропадського, то в сорок першому заарештували увесь український уряд, який міг би...

Я зненацька спитав про зовсім інше:

— Де зараз ідуть бої?

Лейтенант одказав досить неохоче:

— У тім то й річ... Фронт одкочується. Сподіваюся, ви знаєте про Сталінград?

Я кивнув головою.

— Оце й є наслідок нашої хибної національної політики. Більшовики ж добре зіграли на наших помилках — тепер увесь світ повстав проти Німеччини.

Лейтенант жодного разу не назвав ім'я Гітлера, і я вагався, спитати його про це, чи не варто. Та він перебив мої думки:

— Думаєте, я не знаю, що в цьому містечку діє й націоналістичне підпілля?

Я злякався, тепер мені стала зрозуміла мета лейтенантової відвертости. Я почав пригадувати кожне слово, яке могло виказати мене, і прийшов до висновку, що власне, уся розмова наша — чудовий обвинувальний акт, і коли Газе схоче, то довго церемонитись йому й не доведеться. Однак, я й цього разу помилився. Плин думок німцевих був зовсім інший, і він зробив своєї резюме: