Розділ «Частина 3»

пошук peyton norwood fbi email 10:24

пошук special agent norwood 10:22

Сновидіння було усвідомленим, я відчував, що можу впливати на свої дії. Спочатку в пошуковому рядку ввів peyton norwood washington field email. Потім — peyton norwood fbi email. Більшість результатів стосувалася не спецагента Пейтона Норвуда, а дій ФБР у містечках Норвуд, штат Массачусетс[72], Норвуд, штат Нью-Джерсі[73], Норвуд, штат Огайо[74], Норвуд, штат Пенсильванія[75] або яких-небудь інших подій у вищезгаданих Норвудах без прив’язки до ФБР. Фразу special agent norwood пропустив через пошуковик останньою. Результати не відрізнялися від попередніх. Я пробіг очима перші заголовки: FBI Special Agent Salary in Norwood, NJ[76], Norwood students earn FBI Junior Agent badges[77], Allstate Agent, Norwood, NJ — Life, Home & Auto Insurance[78]. А тоді перемістив указівник миші до позначки «Зображення» в рядку меню Google. І це вже був не сон. Чи то пак не зовсім сон. Я немовби відмежувався сам від себе й уві сні розумів — пригадував, — що саме так учинив два місяці тому, в Україні, в ніч із п’ятниці на суботу, 13 червня: спочатку прогнав фрази, які знайшов у історії Google, через пошук, зупинився на останній, а згодом, не знайшовши нічого цікавого, перемкнувся на пошук серед зображень. Сподівався, що це дасть змогу відсіяти частину посилань щодо населених пунктів. І помилився. Тобто мені здавалося, що помилився.

Уві сні вказівник миші дотягнувся до напису «Зображення». Я клацнув лівою кнопкою, а тоді

зі страхітливим хрипом прокинувся.

Сів у ліжку.

Легені палали, наче хтось наповнив їх метаном і підпалив.

Я згадав.

Щоб мені сказитися, я пригадав, де його бачив!

— Меллорі, ви тут?! — я розчахнув двері кімнати для спостережень.

Асистентка доктора Далтона, схилившись набік, куняла в кріслі, вчора зайняте Енді Далтоном.

— Що? — вона випросталась, закрутила головою навсібіч і побачила мене. — Що трапилося?

— Тут є Інтернет? — випалив я, вмикаючи горішнє світло.

— Так, але… — лампи спалахнули, й дівчина прикрила очі рукою.

— Мені потрібен Інтернет!

Вона встала з-за столу, показала рукою на плаский монітор обабіч основного екрана. Я протиснувся повз неї, влаштувався у кріслі, підтягнув клавіатуру. Білявка, все ще мружачись, витріщалася на мене.

— Що не так? — спідлоба зиркнув на неї.

Меллорі кинула швидкий погляд на оглядове вікно, щоб переконатися: у спальні не відбувається нічого надзвичайного, потім подивилася на мене.

— Ви впевнені, що у вас усе добре?

— Так! — вигукнув я, але перед тим, як ухопитися за клавіатуру, опустив очі й збагнув, що сиджу в кріслі в самих трусах. От лайно! — Я не помітив. Пробачте…