Розділ «Післямова автора»

Абсолютна більшість описаних у романі місць, вулиць і будівель є справжньою. Виняток становлять Балтиморське відділення УНТ ЦРУ (лабораторії не існує, принаймні в тому місці, де я її помістив) і Hunter’s Creek Hotel. На півдні Кіссиммі, на місці готелю, — пустир. Використані у книзі технології, як-от розпізнавання візуальних образів за сигналами з кори головного мозку чи контрольована клінічна смерть, також є реальними. Безперечно, я вигадав розроблений доктором Далтоном мозковий сканер і дещо завищив його можливості порівняно з реальними апаратами, та за умови подальшої мініатюризації мозкових вокселів не бачу принципових перешкод для появи у близькому майбутньому подібних систем, які даватимуть змогу зчитувати сни з аналогічною до описаної у романі чіткістю. Як завжди, я намагався описувати події максимально реалістично, якщо десь і трапляються неточності чи помилки, провина за них повністю лежить на мені.

«Зазирни у мої сни» не було б завершено без підтримки й допомоги дорогих мені людей. Насамперед дякую Тані Кідрук, яка примусила писати так, як не писав ніколи, і яка — хай би як важко ставало — не дозволяла забути, що це лише початок довгого шляху.

Дякую Марку Оплачку, який звично перебирав на себе частину «брудної» роботи, пов’язаної з організацією туру та проведенням лекцій науково-популярного проекту Quantum.

Хочу відзначити рідерів, яким цього року довелося добряче попітніти й які зробили все, щоби фінальний текст «Зазирни у мої сни» вийшов відчутно якіснішим і цікавішим порівняно з тим, яким був, скажімо так, під час народження. Отже, дякую Тані Кідрук, Андрієві Новікову, Марку Оплачку, Володимиру Яковлєву, Тетяні Сапсай, Ігореві Дунцю, Людмилі Середі, Настасії Євдокимовій, Святославу Кіралю, Наті Болібрух та Олександру «Родріґесу» В’юну (хештег — #кум_Кідрука), які не жалкували свого часу та своїх очей і допомагали «вичищати» рукопис. Окремо дякую Олі Соколовській за пояснення порядку дій (станом на початок літа 2015-го, до реформи) українських правоохоронних органів у разі викрадення дитини.

Не можу не згадати своїх «волонтигрів» — велику, дружню та, безсумнівно, найкращу в усій довбаній галактиці команду волонтерів, чия самовіддана праця вивела і презентації, і лекції проекту Quantum на новий рівень. Ось повний склад #MK_team станом на початок літа 2016-го: Саша Давидчук, Оксана Карпишин, Андрій Новіков, Діма Дорошенко, Жанна Микуляк, Настя Кізима, Іра Садолінська, Саша Каркіщенко, Таня Гумен, Настя Соболєва, Юля Черевко, Лєра Ковтун, Настя Дорощук, Василь Дорошенко, Люба Кривуца, Романа Яремин, Юля Близнюк, Марта Вудс, Настя Кобенко, Назар Жовнір, Макс Панченко, Соломія Беген, Наталя Лінник, Марія Луценко й Марина Лимеренко. Феллас, дякую вам усім, але не розслабляймося! Попереду на нас чекають іще більші виклики (хештег — #нашляхудоОлімпійського) й цього року, можливо, навіть невелике поповнення. Готуйтеся муштрувати новачків!

Також уже традиційно дякую tour crew — людям, що допомагали й допомагають організовувати презентації в усіх куточках України. Серед них: Вікторія Дикобраз, Аня Невірковець і Маргарита Самборська з рівненської організації «Література. РВ»; Олександр Шеремета й Ольга Комарова; Ельвіра Яцута, Таня Бондарчук та Іванка Антонюк з луцького мистецького об’єднання «Стендаль»; Юрій Матевощук, Зоряна Биндас та Ігор Білик; Катруся Танчак та її мама, Романа Яремин, Ігор Дунець і Вася Кімейчук; Марина Лібанова; Олександр Топорівський; Іра Яніцька; Інна Масленчук і Дар’я Шевчук із вінницького творчого об’єднання Artgnosis; Євгенія Новачок; Кирило Поліщук, Артем Дубовик і Оксана Дубовик; Андрій Рак і вся команда харківської івент-агенції «Мураха», а також Анна Соболєва; Олександр Ткаченко, Роман «Містер Коржик» Грицун, Іра «Коржик», Роман Повзик та інші з полтавського мистецького об’єднання Magnum Opus; Людмила Фіть, Антоніна Захарченко, Марина Сухенко, Аліна Тимченко й інші з організації «Книжковий Маестро» з Черкас; Галина Дольник; Ольга Шевцова та Катерина Суліменко; Євгенія Вірлич; Олена Каріх, Олена Міцура, Катерина Заговора, Тетяна Майборода, Ксенія Кривич, Світлана Нікітіна, Наталя Марковчина, Марина Герасименко, Юля Скомороха й Ольга Середа із Сум. Окремо — як завжди — спасибі всім Померенкам у Франику.

Пробачте, якщо когось забув! Я ненавмисно!

Дякую батькам, які підтримують завжди й у всьому, а ще — сестрі, яка незмінно постачає книги. Без вас мені нічого б не вдалося.

Ну й насамкінець — кажу спасибі всім, хто ходить на презентації, слухає мої лекції і читає мої книги. Без вас не було б мене, і, будьте певні, я про це не забуваю. Ви прочитали — почули — мою історію, й дуже сподіваюсь, вона вас вразила. А тепер я хочу почути вас. Пишіть свої відгуки в соціальних мережах і позначайте їх хештегами #ЗУМС або #ЗазирниУМоїСни. Буду радий дізнатися вашу думку.

fb.com/kidruk

vk.com/max_kidruk_writer

twitter.com/max_kidruk