Розділ «Частина Третя»

— Переможцеві Степового орла! — урочисто підняв руку Левко. — Ти великодушний, як усі справжні люди!..

Та Покрова уже злетів на коня і вони поскакали далі.

Левко по десятках прикмет упізнавав місцевість — тут ходив він не раз.

— Плавні безкінечні — на десятки верст вшир і сотні вздовж. Гирло Дніпра порізане безліччю річок, покрите сотнями островів, ото і є Великий Луг!..

Його розпитували про січову школу.

— Звідси вона недалеко, на одному з островів у плавнях. Ясна річ, науки учили, до латини включно. Та не тільки. Так на коневі навчився по-справжньому їздити, перевертатися з сідлом, стріляти наскоку. На човнах плавати, пірнати. У нас були такі — на цьому березі пірнають, а на тому — виринуть. Сліди розпізнавати вчили і як їх заплутати. Як багаття розвести, як аркан[219] кинути!

На останній зупинці війська навіть попіл кострищ не розвіявся, козаки наздоганяли Сагайдачного.

Так було до великої татарської переправи, що на вигині Дніпра. Військо тут чомусь перевалило на лівий берег, Левко знайшов десятки доказів.

— Обоз не взяли — повернули його на Січ — бачите сліди? А гармати човнами переправили!..

Він довго розглядав поораний військовим спорядком пісок.

— Нічого не розумію, нащо їм це було потрібно? Та що маємо робити — подались і ми на той бік!

У Левка все виходило вправно — давалась взнаки січова школа. За мить спорядок козаків опинився в саквах, рушниці і ладунки[220] з порохом у правиці, і вони погнали коней на глибінь.

— Швидше, татари!

Справді, з плавнів вирвався човен, наповнений ординцями, за ним ще один, та сміливці уже знаходились посеред течії, пливучи за кіньми.

Козаки досягли лівого берега першими і під зливою стріл зникли у пустельному степові.

Напад

Логвин не з тих, хто зупиняється на півдорозі, кого лякають перешкоди.

Він ще жив у Каневі, далеко від Чигирина, та пошуки дівчини не припиняв. Остання втеча Долі розізлила його ще більше, то вона призвела його до неладів з удовою. Сухоребре дівчисько занадто багато на себе бере, недооцінює його сили!

— Ти ще не знаєш мене, чорнорота! Не таким роги ламав!..

Коли вивідач сам побачив дівчину в Суботові, Логвин вирішив діяти.