— Ми, — каже незворушно характерник.
— А що вам од нього треба?
— Та діло є одне.
— Яке?
— А про сеє ми з ним будемо балакати, ваша милість! — вбовтнувся у річ Михась.
Глянув на нього той пан і на Обуха перевів погляд.
— А хто ви такі?
— А ти хто?
— Я — полковник Кречовський, а пробуваю на службі у його милости гетьмана Потоцького. А ти?
— А я козак Війська Запорозького, Обухом зовуся. А се джура мій…
— Чув я про тебе, — каже Кречовський. — Характерник, еге?
— Еге.
— І що там на Січі коїться?
Обух стенув плечима.
— Та нічого такого… Живуть собі братчики, звіра б’ють, рибу ловлять…
— А правда, що прийшов за пороги образ Матери Лади і буде велика война з ляхами? — раптом устряв хтось із козаків.
Глянув на нього уважно Обух і каже:
— Правда.
— Он як! — закусив кінчик вуса полковник. — Що ж, поїдете з нами…
— І куди? — питає Обух.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Чигиринський сотник » автора Кононович Л.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Книга третя Чого не гоїть огонь“ на сторінці 111. Приємного читання.