TextBook — А хто там добивається, як до себе додому? — питають із вежі.
— Козаки ми січові,— каже характерник. — З листами їдемо.
— Та й що?
— Ворота втворяй, от що!
Тут і визирнула у віконце вусата мармиза.
— Як, може, татарські ви поплентачі! — каже характерникові.— Он орда Летич уже спалила і Морозівку зайняла в ясир!
— А не бачиш, хрещені ми душі! — каже характерник. — Гріх тобі буде, як подорожнього не пустиш.
— Та відчиняй уже, вражий сину, а то нагайкою заробиш! — не втерпів Михась.
— А хто се там такий загонистий? — питається раптом другий голос. — Ти хто будеш?
— Козак я, — каже Михась.
— А відкіля?
— З Січи.
— А шаблю маєш?
— Маю.
— А коня?
— Таж маю, як бачиш!
— А горілку ж ти п’єш?
Михась і засоромився.
— Ні…— каже.
— А чого?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Чигиринський сотник » автора Кононович Л.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Книга друга Бісурканя“ на сторінці 96. Приємного читання.