— Що се ти мені показуєш, собача дитино? Ти дідька хочеш отсим залізцем налякати? А дивись-но!..
Та й махнув лапою.
Не встиг Михась і стямитися, як узялася звідкись така сила-силенна гаддя, що й ступити ніде. Схопив малий козак Лесю за руку і потяг до себе, а гаддя так і в’ється кругом та сичить, роззявляючи пащеки.
— Ну, — каже дідько, — шапку оддаси?
— А от тобі! — каже Михась, та й дулю йому під носа!
— Шкода, — каже дідько. — Зараз із білим світом розпрощаєшся — закусає тебе моя худоба…
Тут Леся звелася навшпиньки та й каже Михасеві на вухо:
— Не зважай на сеє… то мара!
Як сказала вона теє, то вмент гаддя де й ділося, наче й не було його. А дідько аж зубами заскреготів од люті.
— Добре, — каже, — не боїшся ти нічого… то, може, гроші візьмеш?
І знову махнув лапою. Дивиться Михась, аж перед ним ціла купа талярів золотих та цехінів. Аж млосно йому зробилось, як уздрів отсе багатство. Се ж цілий табун коней можна купити за сії гроші, думає собі… а оружжя, а землі! Та що там казати — за гроші можна й шляхетство придбати, а разом з ним і замок десь на Литві чи в Україні! Як погодиться оддати сюю шапку, — а нащо вона здалася, коли подумати! — то буде паном на всю губу…
Аж тут Леся ляснула його по шиї та й каже:
— Отямся, козаче! Тії гроші від нечистого… черепками обернуться та гайном усяким!
Розлютився тут нечистий не на жарт.
— Ага, — каже, — так он якого ти способу добираєш! Начувайся ж!
І як свисне — аж листя з дерев посипалося! Загуло тут у лісі, затріщали дерева, застугонів шалений вітрюган понад полем, до самісінької землі нагинаючи трави, — і почала до дідька злітатися нечисть, та така, що Михасеві й уві сні не снилася. Були там і упирі з червоними пиками та зеленими очима, і нави з курячими ногами, і вовкулаки, що в них кров із пащі капає, а на шиї червона стьожка, і мерці, й відьми, і перелесники — як ото кажуть, всякої тварі по парі.
— Се теж мара? — питає малий козак у Лесі.
А та од страху трясеться і знай до Михася тулиться.
— Отсе вже ні… Не гадала я, що так діло обернеться!
— І що ж робити?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Чигиринський сотник » автора Кононович Л.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Книга друга Бісурканя“ на сторінці 56. Приємного читання.