Розділ «Книга перша Тінь Триглава»

Малий козак і сплюнув.

— Такі гидомирні,— каже, — що й словом не сказати!

— От бачиш, — каже Обух. — Ходімо снідати боршій, бо порося, певне, й вичахло вже!..

— А коні наші?

— Цілі всі… осьо перекусимо, та й гаття! За тиждень, може, й обернемося.

Три дні їхали вони степами, а на четвертий зблиснула перед ними річка, що текла в спадистих берегах. Як угледіли коні її, то впину їм не було — рвонули вперед, що тільки груддя полетіло: цілий день сухим степом гнали, що й калюжі не трапилося.

— Отсе, — каже Обух, — річка Молочна… Тут і орда кочує частенько.

А Михась упав лицем у воду і п’є не нап’ється. Як уже й у вуха води набралося, то встав він, рукавом утерся й питає:

— А де ж Кам’яна Могила?

— А от, — каже характерник, — уже й недалечко!

Посідали вони на коней та й далі рушили. Проїхали гонів з кількоро, коли ж забовваніла попереду камінна гора. Дивно було її бачити, бо кругом був степ, рівний, мов стіл, де ні камінчика не траплялося.

— Отсе вона? — питає Михась.

— Отсе, — каже характерник. Та й шапку зняв.

Була то й не гора, а радше купа величезних камінних брил, що громадилися одна на одній. Здавалося, якийсь велет, граючись ізнічев’я, наламав їх десь та накидав тут як попало: стирчали вони на всі боки, наче бозна-що. Така велика була та гора, що простягалася на цілі гони завдовж і завшир; чорніли в ній діри якісь, печери, хідники, і все те було заметене піском.

— Отсе тут, сину, ступив за землю батько Троян, коли образ Матінки Лади приніс у білий світ. Щоб пам’ятали люди про це, спорудив він тут свій храм, що зараз Кам’яною Могилою прозивають.

— А що ж там усередині? — питає Михась, заглядаючи в печеру.

— Письмена давні на стінах та знаки, що їх писали давні волгви і характерники… Святе тут місце — і дихається коло нього легше, і втіха якась у душу приходить!..

— А й правда… Зморивсь я в дорозі, а тут утоми як не бувало! — каже Михась. Та й роззирнувся довкруги. — Ну й що будемо ми тут робити?

Характерник стенув плечима.

— Не знаю, — каже. — Переночуємо, а далі видно буде…