— Козаче, — кричить, — поможи!
— А що? — питає Михась.
— В болоті зав’яз… порятуй, бо пропаду ні за цапову душу! Ох, лихо моє!
— А хто ти будеш?
— Козак, як і ти… порятуй живу душу!
— Я зараз ось запорожців погукаю, — каже Михась, — то витягнуть тебе!
— Ні, ні! — каже той козак. — Поки прибіжать, то потону я… насилу голова над болотом!
— А що ж робити?
— Там човни стоять… пливи сюди та весло подаси мені! Хутчій, а то смерть моя!
Малий козак довго не думав — човна від берега відштовхнув та й повеслував до плавнів. Запливає поміж комиші та й питає:
— Агов, козаче! Де ти?
— Тут! — відгукнулося з плавнів.
— Де?
— Осьдечки!
Вхопив Михась весло, з човна виліз та й подався в гущавину. Пройшов трохи і знов гукає:
— А де ж ти є?
— Тут! — відгукнулося з иншого боку.
— Не бачу я тебе, — каже малий козак. — Куди ж іти?
— Далі йди, — каже той голос. — Та спіши, бо вже болото й очі заливає!
Кинувся Михась уперед. Вода вже по коліно сягнула — плигає з купини на купину, а того козака нема.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Чигиринський сотник » автора Кононович Л.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Книга перша Тінь Триглава“ на сторінці 89. Приємного читання.