Та взяв гарного кия, замахнувся і як потягне бідолаху по спині — аж кавкнуло щось усередині! Дивиться Михась, а в того шкура на хребті репнула й кров цебенить.
— Ну, — питає осавул, — як тобі, песький сину?
Той і сплюнув кривлею.
— Так гарно, — каже, — наче кварту горілки одним духом висмалив!
— Ото шануйся, — каже йому характерник. — А двадцять золотих щоб до Миколая оддав! Ось козаки свідками будуть.
І до Михася:
— Ходімо до стайні, а то й не рано вже!
Як уже повечеряли вони вдома і повкладалися спати — Михась на печі, а Обух на лежанці,— малий козак і каже:
— От скажи, батьку, а Господь всемогутній чи ні?
Характерник і очі витріщив.
— А що се тобі в голову стрілило? — питає.
Михась зітхнув.
— Як він всемогутній, то чого ж допустив, що зло панує на світі?
— А що?
— А понищив би його, то запанував би на землі лад та спокій!
Зареготався тоді Обух.
— А нащо, — каже, — той лад та спокій? Довго ти вижив би в такому світі?
— Ну, — каже Михась, — не знаю…
— От бач! А як по правді, сину, то людина сама мусить порядкувати на сій землі. Створив він її за образом своїм і подобою, то й дав спромогу їй обирати — чи добро коїти, чи зло…
— А як він її створив?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Чигиринський сотник » автора Кононович Л.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Книга перша Тінь Триглава“ на сторінці 86. Приємного читання.