TextBook От рожденья течет и до тризны.
Там, на том берегу, что течет по судьбе,
Свое сердце тебе я оставил.
Свое сердце навек я оставил тебе,
Там, куда не найти переправы.
І звичайно ж:
А на том берегу – незабудки цветут,
А на том берегу – звезд весенний салют.
А на том берегу мой костер не погас,
А на том берегу было все в первый раз.
В первый раз я любил и от счастья был глух.
В первый раз пригубил дикий мед твоих губ.
А на том берегу, там, на том берегу,
Было то, что забыть никогда не смогу.
І на всі часи – що тоді, тисячу з гаком літ тому, що тепер, що завтра-позавтра і взагалі на всі віки прийдешні, кожен з нас, хто колись жив чи завтра житиме, вперше пригубивши дикий мед з коханих вуст, ніколи того не забуде…
Билицю про свою прапрабабцю Ольгу Анна Ярославна розповіла і графу Раулю, коли вони розважалися полюванням у лісах біля Санліса. Графові оповідка страшенно сподобалась.
– І що? І що? Що? – вигукував він, не зводячи з королеви захопленого погляду живих променистих очей (що граф у неї закоханий, вона вже відчувала і це їй подобалось і хотілося, щоби він ніколи не зводив з неї своїх променисто-захоплених очей).
– Княжич Ігор тоді викрав дочку перевізника? Викрав? Викрав??
– Та викрав! Викрав!!! – захоплено вигукувала Анна. – Викрав, бо то була його доля, дочка перевізника. Тож і викрав. Правда, перед цим він запитав її, чи не буде вона проти, якщо він… якщо викраде її?
– Запитав? І що вона відповіла? – граф, здається, вже місця собі не знаходив, так збудився. – Що-що, що відповіла Ольга княжичу Ігореві на його… е-е… пропозицію викрасти її?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Анна Київська – королева Франції» автора Чемерис В.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Сказання третє …А зустрілись тільки восени“ на сторінці 11. Приємного читання.