TextBook Лише допоміг австріякам викрити шпигуна.
Мета, переслідувана ним, хоч як досягнута. Шукати винних — тим більше невдячна справа.
У двері постукали.
— Щось забули, пане Громнишин? Не все сказали?
Він ще говорив це, не проковтнув заготовану фразу — але дивився на Магду, яка стояла на порозі, стискаючи в руці невеличку жіночу валізку.
— Бачу, в тебе тут життя вирує, — мовила вона. — Дозволиш зайти?
Клим відступив.
— Не розумію, для чого стукаєш. Додому прийшла.
— Повернулася.
Магда переступила поріг. Зачиняючи за нею, Клим аж тепер помітив — вона змарніла, лице було сірим, хоч шляхетної краси не втратило. Жінка трималася бадьоро, та все ж це було показове: втому з лиця не стерти.
— Таки повернулася? Чи…
— А ти б як хотів? — швидко запитала вона. — Може, хоч речі візьмеш?
Клим метушливо взяв валізку, прилаштував для чогось на канапу, допоміг Магді зняти пальто. Капелюшок повісила на звичне місце сама, глянула на себе в люстро, мовчки пройшла в спальню і, як була, в одязі, вляглася на ліжко.
— Ти не стежив за собою.
— Ти теж.
— Коли допомагаєш хірургу в польовому госпіталі, не до того.
— Я теж мав тут важливі справи.
— Начувана. Вже бачила Віхуру.
— Тобто спершу ти пішла до нього.
— Не пішла — завітала, Климентію. Комісар усе знає про твої подвиги. А інші новини, про Польське королівство, відомі широко.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Втікач із Бригідок » автора Кокотюха А.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Львів, листопад 1916 року, вулиця Личаківська“ на сторінці 2. Приємного читання.